1.2. Основні етапи розвітку міжнародної статистики

Зачатки міжнародної статистиці просліджуються в окремих збережених письменних і інших джерелах інформації ще з древніх часів. Але перші спроби систематизувати уривчасті дані про інші країни зафіксовані в Європі в ХVІ-ХVІІ століттях - це роботи представників "описової школи" і, особливо, "політичних арифметикою".

Створення національних статистичних служб у багатьох країнах з початку ІХ-Х в. відкрило можливість узагальнення результатів їх діятельності і вироблення загальних підходів рішення виниклих проблем і співставності даних, що збираються. Таке узагальнення почалося на періодичних Міжнародних статистичних конгресах з 1853 р. по 1876 р.( їх було дев'ять). Ініціатором їх став бельгійський статистик А. Кетле.

Міжнародні статистичні конгреси (1853-1876).

Ций етап можна охарактеризовати як - результати досягнень в галузі міжнародної статистики окремих фахівців.

Ім’я Адольфа Кетлє (Adolphe Quetelet 1796-1874) слід особливо підкреслити при розповіді про започаткування міжнародної кооперації в галузі статистики. Статистика та астрономія (Кетлє займався і першим і другим) були одними з перших дисциплін в яких міжнародна співпраця набула організованої форми. І це зрозуміло, оскільки дослідники в обох ціх сферах мали необхідність у співставленні інформації, якою вони володіли, із отриманою від своїх колег з-за кордону. Ні астрономія, ні статистика не можуть задовольнитися інформацією, яка може бути отримана лише в одній географічній зоні (чи країні). В ізольованій країні можна отримати багато цінної інформації про економічні та соціально-демографічні явища співставляючи данні за різні роки, але навіть для отриманих результатів важливо мати можливість порівнювати їх з відповідними данними (наприклад, темпів зростання ВВП) з інших країн. Для всіх основних показників – від чисельності населення до національного багатсва – є вельми важливим питанням чи вони більші, чи менші ніж в інших країнах. Для Кетлє – найвідомішого бельгійського статистика (і мабуть, на той час найвідомішого західного статистика) – було зрозуміло, не тільки що статистична інформація з різних країн має порівнюватись, але й те, що необхідно впровадити загальновживані стандарти і прийоми для такого порівняння.

Міжнародний статистичний конгрес почав свою діяльність з першої сесії у 1853 р. у Брюсселі з розробки міжнародної класифікації хвороб – першої міжнародної класифікації. (Сучасна версія цієї класифікації – 10 видання – є безпосереднім продовженням роботи над цією класифікацією, прийнятою нащадком Міжнародного статистичного конгресу – Міжнародним статистичним інститутом – у 1893 р. в Чикаго).

Хоча увесь аспект важливих ідей, що стосуються міжнародної статистики (щодо методології та міжнародного збору данних), уперше були видпрацьовані Міжнародним статистичним конгресом, необхідно зважати на його міжурядовий статус (та статус його Постійної комісії). Особливістю ери Міжнародного статистичного конгресу було впровадження статистичних методів, загальновживаних для країн-учасниць.

На міжнародних статистичних конгресах розглядалися питання методології і змісту програм демографічної і карної статистики, їхньої уніфікації в відношені методів збору й обробки даних. Предметом обговорень з'явилося вироблення правил проведення переписів населення, промисловості, сільського господарства і торгівлі. У результаті діяльності Конгресів почав налагоджуватися обмін інформацією, покладений початок регулярному виданню матеріалів по міжнародної статистиці.

У роботі конгресів брали участь вчені-статистики П.П.Семенов-Тянь-Шанський, Ю.Е.Янсон. У 1872 р. було засновано Постійну комісію конгресів, головою якої було обрано П. П. Семенова Тянь-Шанського.

В 1876 році Міжнародний статистичний конгрес був розпущен.

Міжнародний статистичний інститут (з 1885 року).

Формальне поновлення міжнароджної співпраці в галузі статистики відбулосі в 1885 р. на Лондонській та наступній Паризькій конференціях. З огляду на політичні розмолвки, що зруйнували Міжнародний статистичний конгрес, нову організацію – Міжнародний статистичний інститут було вирішено створити на неурядовій основі. Звичайно, що після свого створення інститут намагався притягнути до своєї роботи і національні статистичні організації. Міжнародний статистичний інститут активно працював над залученням до своєї роботи керівників національних статистичних органіцій – звичайно на неофіційній основі.

Слід зазначити, що німецькі вчені зіграли дуже важливу роль у історії інституту. Як приклад їх внеску можна згадати про їх наполегливу роботу, особливо Ріхарда ван дер Боргта (Richard van der Borgt) – директора Рейхсдепартемента з стастистики у Берліні, спрямовану на створення Постійного комітета Міжнародного статистичного інституту (заснований у 1913 р. у Гаазі). Основним завданням цього комітету стало збирання статистичних данних, яке не зупинялося навіть під час Першої Світової війни.

Членами Міжнародного статистич­ного інституту були російські та українськи вчені П. П. Семенов-Тян-Шанський, О. А. Кауфман і Ю. Е. Янсон. Пізніше до нього увійшли 1.0. Стрельбицький і М. О. Тройницький. У 1897-1913 рр. М. О. Тройницький пе­ребував віце-президентом МСІ. Пізніше у роботі МСІ брали участь Т. В. Рябушкін, М. В. Птуха, В. С. Немчинов, А. М. Колмогоров, С. 1. Бернштейн, А. Я, Хінчин, Б. Ц. Урланіс, П. Е. Мінц, П. П. Маслов.

Міжнародний статистичний інститут є міжнародною професійною асоціацією, метою якої є удосконалення статистичних методів і сприяння їх однаковому застосуванню в країнах. Питання міжнародної співставності статистичних даних стали важливим напрямком його рекомендацій, що, однак, носять лише бажаний характер і не є обов'язковими ні для країн, ні для міжнародних организацій.

При МСІ в 1913 р. створене Постійне бюро, яке організує діяльність цієї міжнародної організації і керує роботою комісій МСІ. Бюро займається видавничої діяльністю і з 1916 р. видає свій Міжнародний статистичний щорічник, а з 1923 р. і Спеціальний бюлетень. Це відкрило ряд перших міжнародних регулярних статистичних публікацій, у яких узагальнювалися різноманітні статистичні дані.

У 1905 р. у Римі почав функціонувати Міжнародний аграрний інститут, у якому сформувалася секція статистики. У його задачу входило узагальнення й аналіз даних, що малися по країнах, про земельні угіддя, їхнє використання, виробництво сільськогосподарської і лісової продукції і т.д. Після 1919р. цей Інститут співробітничав з Лігою Націй, з її статистичною секцією, а з 1946 р. він ввійшов у число спеціалізованих установ ООН, узагальнюючи широкий спектр інформації про сільське, лісове і рибноме господарство, торгівлю їхньою продукцією у світі і т.д.

У 1919 р. були засновані два міжнародних органи: Міжнародний інститут торгівлі і Міжнародне бюро праці (зараз Міжнародна організація праці), що збирали відповідну інформацію від країн, узагальнювали її і поміщали у свої статистичні довідники і бюлетені, якими широко користувались у світі. Ці організації тісно співпрацювали з Лігою Націй, а після 1946 р. увійшли до складу організацій системи ООН.

Ліга Націй (1919-1944рр.)

Головне досягнення в частині міжнародної статистики за ці часи - затвердженння методологічних основ міжнародних статистичних досліджень.

Ліга Націй була заснована у серпні 1919 р. у Лондоні. Рада Ліги, призначила Міжнародну статистичну комісію, яка зібралася в Паризі в жовтні 1920 р., Міжнародний статистичний інститут був там представлений. Обговорювалося питання тісної співпраці з інститутом, але впливова меншість країн були проти.

Важливим етапом становлення міжнародної статистики є скликана Лігою Націй у 1919 р. конференція по міжнародному співробітництву в області статистики, а також установа в Секретаріаті Ліги Націй Секції економіки і фінансів, у складі якої утворене спеціальний підрозділ по статистиці. Ця Секція за допомогою Міжнародного статистичного інституту приступила до розробки системи показників міжнародної статистики, сформулювала принципи і рекомендації з однакового розрахунку таких показників. До розробки такої системи показників залучалися інші міжнародні організації, у яких функціонували статистичні служби.

Проведена в 1922р. конференція рекомендувала Лізі Націй розробити і застосовувати єдині принципи побудови основних соціально-економічних показників. Для рішення такої важливої проблеми створена спеціальна комісія, що підготувала кілька доповідей (по статистиці торгівлі, рибальства, товарних запасів, індексу цін і продукції). Ці доповіді обговорювалися на сесіях Міжнародного статистичного інституту. Крім цього, комісія підготувала Білу книгу з рекомендаціями для країн по системі показників економічної статистики і методам їх розрахунку.

У 1928 р. відбулася конференція по економічній статистиці. У її задачу входила установа всімрозробка переліку статистичних даних для порівняльної характеристики і методам розрахунку показників розвитку окремих країн і світового господарства в цілому. Повною мірою такої мети конференція не досягла, але по окремих галузях статистики сформувалися загальні принципи (статистики зовнішньої торгівлі, промисловості, сількького господарства, рибальства, статистики професій, методи розрахунку оптових цін і індексів прожиткового мінімуму).

Тим самим, статистичний апарат Ліги Націй разом із Міжнародним статистичним інститутом приступив до реалізації міжнародних зіставлень статистичних показників на порівнянній основі (індекси фізичного обсягу промислової продукції, національного доходу, а також ряду натуральних показників виробництва і характеристик населення). Але переважна частина статистичних матеріалів, що публікувалися, представляла лише прості зведення матеріалів, отриманих від окремих країн. Причому, охоплення країн у виданнях Ліги Націй найчастіше було неповне, хоча і починалися регулярно спроби включати дані по більшому числу країн і показників. Не можна не відзначити також її спроби зібрати й опублікувати в Щорічнику за 1942-1944 р. дані про національний доход ряду країн.

На основі рекомендацій Ліги Націй і інших міжнародних організацій з 1926 р. по 1946 р. збиралася, оброблялася і публікувалася в міжнародному статистичному щорічнику й у бюлетенях інформація з країн з виведенням, у ряді випадків, світових підсумків. Так була закладена практично міжнародна статистика. На основі даних цих статистичних публікацій Ліга Націй з 1934 р. по 1946 р. випускала свій Світовий огляд.

Статистичні публікації під егідою Ліги Націй, по суті справи, заклали основні принципи регулярних випусків міжнародних щорічників, довідників, бюлетенів і різних досліджень стану світового господарства й окремих регіонів. Значна частина таких публікацій і нині використовується при аналізі довгострокових тенденцій розвитку світового господарства і людства.

ООН та інші міжнародні організації (з 1945року).

Сучасна система міжнародної статистики сформувалася і розвинулася після Другої Світової війни. Ця система набагато більш досконала її попередників, але всеж таки дуже до них подібна. Тому нема потреби описувати існуючу систему ні в деталях, ні навіть в загальному плані. В центрі системи – статистичні органи ООН. Існують спеціалізовані агенції та інші структурні одиниці під егідою ООН. Крім того, створені регіональні організації, такі як ЄС та ОЕСР, які не є частинами ООН. ООН та деякі її агенції мають свої регіональні представництва. Регіональні організації представлені в усіх регіонах світу, але в деяких краще ніж в інших, наприклад, найкраще вони репрезентовані в Європі.

Сучасна система організацій з міжнародної статистики є набагато більш інтернаціональною, ніж раніше, навіть незважаючи на неоднаковість соціальних умов та рівня економічного розвитку країн.

Сучасний етап розвитку міжнародної статистики істотно відрізняється від усіх попередніх своїм високим методологічним і організаційним рівнем завдяки використанню накопиченого раніше досвіду міжнародної статистики і національних статистичних органів поряд із практичною діяльністю окремих фахівців.

Відповідно до Статуту ООН у 1946 р. заснована Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР) як один з органів всесвітнього форума країн. У його ведення були віднесені дослідження міжнародних проблем в області економіки, соціального життя, культури, освіти, охорони здоров'я й інших аналогічних аспектів життя міжнародного співтовариства країн для розробки рекомендацій у цих областях Генеральної Асамблеї ООН, а також країнам-членам і зацікавленим спеціалізованим установам. ЕКОСОР представляє необхідну інформацію і доповіді зі своїми пропозиціями для Генеральної Асамблеі ООН.

При ЕКОСОР засновані 5 регіональних економічних комісій, при яких почали працювати регіональні конференції статистиків у Європі, у країнах Азії й Океанії, Африки, Латинської Америки. У секретаріатах останніх утворені статистичні відділи в якості постійних виконавчих органів регіональних статистичних конференцій для сприяння впровадженню міжнародних статистичних стандартів і рекомендацій ООН стосовно до умов цих чи регіонів для розробки регіональних варіантів міжнародних стандартів.

При ЕКОСОР були створені 9 функціональних комісій, у тому числі Статистична комісія ООН (СК ООН). Поряд з цими функціональними комісіями ЕКОСОР заснував систему спеціалізованих установ, зв'язаних статистичним відділом ООН спеціальними угодами.

З ООН співпрацюють ще десятки інших міжнародних організацій, зв'язаних безпосередньо з її діяльністю, функціонуючих самостійно і які не входять формально в систему ООН, але мають також свої статистичні служби, що вносять пропозиції по розробці і впровадженню відповідних статистичних стандартів.

У 1993 р. у Секретаріаті ООН заснований Департамент соціально-економічної інформації й аналізу результатів проведеної міжнародними організаціями політики і програм розвитку. У його задачу входит узагальнення і координація діяльності всієї інформаційної системи ООН (не тільки статистичної) в області соціальних проблем і економіки. Він покликаний інтегрувати і поліпшувати усю відповідну інформацію у світі на базі концепцій СНР і баз даних міжнародних обчислювальних центрів системи ООН. На цей Департамент також покладено обов'язок підготовки Світового економічного і соціального огляду.

Тим самим, ООН заклала основи унікальної системи міжнародної статистики на базі єдиних методологічних принципів і координації найважливіших статитичних робіт як окремих країн, так і міжнародних організацій. Ця система успішно функціонує й удосконалюється шляхом впровадження в практику усе більшого числа країн і міжнародних організацій розроблених в ООН статистичних стандартів, серед яких першорядне значення має стандарт національного рахівництва для системи взаємозалежних узагальнюючих характеристик результатів відтворювального процесу в країнах.