7.4. Фінансова статистика

Фінансова статистика, яка розглядаєтся в даній главі, охоплює більш широкий спектр секторів економіки у порівнянні з грошово-кредитною статистикою. Сфера охоплення грошово-кредитної статистики обмежена активами і пасивами сектора фінансових корпорацій і його підсекторів. Навпроти, фінансова статистика охоплює усі фінансові запаси і потоки між усіма секторами економіки, а також між цими секторами й іншим світом.

Фінансова статистика складається в рамках основи СНР 1993 року, що передбачає всебічне охоплення сфери виробництва, розподілу, а також усіх видів нефінансових і фінансових запасів і потоків як у національній економіці в цілому, так і в кожнім з її секторів. Основними компонентами СНР 1993 року є рахунки поточних операцій, рахунка нагромадження і баланси активів і пасивів, що разом являють собою інтегровану систему виміру економічних потоків і відповідних запасів нефінансових і фінансових активів і пасивів.

Розглянемо коротко зміст тих розділів СНР 1993 року, що чи прямо чи побічно зв'язані з фінансовою статистикою. Основну увагу приділимо рахункам нагромадження, до яких відносяться рахунок операцій з капіталом, фінансовий рахунок і рахунок інших змін в активах, що підрозділяється на рахунок переоцінки і рахунок інших змін в обсязі активів. Узяті разом, рахунок операцій з капіталом і фінансовим рахунком охоплюють всі операції, що зв'язані з придбанням і вибуттям нефінансових і фінансових активів і пасивів в економіці. Дані по операціях, відбивані у фінансовому рахунку, у сукупності з даними рахунка переоцінки і рахунка інших змін в обсязі активів охоплюють усі фінансові потоки, що являють собою зміни запасів фінансових активів і пасивів в економіці в порівнянні з попередніми періодами.

Крім рахунків нагромадження фінансова статистика включає дані про фінансові потоки. Повною мірою розгорнуті звіти про фінансові потоки є, власне кажучи, розширеними формами представлення фінансового рахунка у виді тривимірних матриць, у яких відбиваються операції з фінансовими активами і пасивами між секторами (підсекторами) економіки, а також між цими секторами (підсекторами) і нерезидентами. Звіти про фінансові потоки іноді включають як фінансові операції, так і операції з капіталом, завдяки чому забезпечується зв'язок з рахунком операцій з капіталом СНР 1993 року. Звіти про фінансові потоки також можуть супроводжуватися рівнобіжним представленням даних про запаси.

МВФ не наказує країнам прийняття визначеної форми представлення фінансових потоків. Замість цього пропонується три варіанти представлення фінансових потоків, від елементарного до деталізованого, котрі можуть бути обрані країнами в залежності від конкретних умов у країні, наявних ресурсів і пріоритетів в області статистики. Основні дані по компонентах деталізованого звіту про фінансові потоки, що відносяться до фінансових корпорацій, містяться в балансах по секторах, розглянутих вище. З огляду на, що розробка деталізованих звітів зажадає від багатьох країн великих витрат часу і засобів, МВФ також пропонують менш докладні варіанти форми представлення фінансових потоків. Такі менш докладні форми представлення можуть бути складені на основі наявних наборів даних макроекономічної статистики, зокрема, статистики державних фінансів і статистики платіжного балансу, а також балансів по секторах грошово-кредитної статистики.

Для полегшення аналізу напрямків і величин операцій між усіма секторами економіки в деталізованій формі представлення фінансових потоків поєднуються дані по фінансових операціях фінансових корпорацій і інших секторів економіки — сектора органів державного управління, державних і інших нефінансових корпорацій, домашніх господарств, а також некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. Дані про фінансові запаси можуть бути представлені у виді матриці, ідентичній деталізованій формі представлення фінансових потоків. У такій формі представлення зміни величин фінансових запасів у порівнянні з попередніми періодами представляють сукупний обсяг потоків, що виникають унаслідок переоцінки вартості й інших змін в обсязі активів, а також операцій з фінансовими активами і пасивами.

1. ФІНАНСОВА СТАТИСТИКА В РАХУНКАХ СНР 1993 РОКУ

СНР 1993 року містить погоджений і інтегрований набір економічних рахунків, що охоплюють всі інституціональні сектори і підсектори економіки, а також відбивають економічні зв'язки економіки країни з іншим світом. Ця комплексна система обліку і представлення даних розроблена для рішення широкого спектра аналітичних задач, включаючи аналіз виробництва, утворення і розподіли доходу, використання доходу, нагромадження капіталу, а також фінансової діяльності. СНР містить повний набір взаємозалежних рахунків для відображення операцій і інших потоків, а також баланси активів і пасивів, що показують запаси нефінансових активів, фінансових активів і пасивів. Баланси активів і пасивів цілком інтегровані з іншими рахунками у тому плані, що операції й інші потоки за визначений період цілком пояснюють зміни в балансових позиціях від початку до кінця звітного періоду. Найважливіші компоненти рахунків СНР для економіки країни можуть бути представлені у виді рівнянь, що відбивають внутрішні взаємозв'язки між основними агрегатами для економіки в цілому.

Найважливіші компоненти рахунків СНР для економіки країни можуть бути представлені у виді рівнянь, що відбивають внутрішні взаємозв'язки між основними агрегатами для економіки в цілому.

У СНР операції розподіляються між двома основними наборами рахунків — між рахунками поточних операції і частиною рахунків нагромадження, що відноситься до операцій. На рахунках поточних операцій відбивається виробництво, створення і розподіл доходів, а також використання доходів. У рахунках поточних операцій ресурси і використання відбиваються по кожнім секторі і по економіці в цілому. У рамках кожного з рахунків поточних операцій розраховується балансуюча стаття, яка дорівнює ресурсам мінус їхнє використання. Балансуючі статті одного рахунка переноситься в наступний в якості ресурса. Основними балансуючими статтями рахунків поточних операцій для економіки в цілому є ВВП, ВНД, ВННД(валовий національний наявний доход) та валове заощадження. Відповідними балансуючими статтями для інституціональних секторів економіки є додана вартість, сальдо первинних доходів, розташовуваний доход і заощадження. Кожної з перерахованих валових балансуючих статей відповідає чиста стаття, що розраховується шляхом вирахування споживання основного капіталу з валової суми. Операції, відбивані в рахунках поточних операцій, часто також відбиваються кореспондуючою проводкою по рахунку операцій з капіталом і фінансовим рахунком. Кожному ресурсу в рахунку поточних операцій відповідає збільшення економічної вартості, який розташовує інституціональна одиниця, що володіє цим ресурсом, а кожному використанню ресурсів відповідає її зменшення. Таким чином, ресурси збільшують чисту вартість капіталу інституціональної одиниці, а їхнє використання веде до її зменшення. Остання балансуюча стаття рахунків поточних операцій — заощадження — являє собою ту частину доходів, що не була витрачена на кінцеве споживання. Заощадження є вихідним пунктом для рахунків нагромадження й у сукупності з чистими капітальними трансфертами являють собою ресурси, що можуть бути спрямовані на фінансування нагромадження капіталу, збільшення фінансових активів і зменшення пасивів. Рахунки нагромадження відбивають зміни в запасах нефінансових і фінансових активів, пасивів і чистої вартості капіталу, що є результатом операцій і інших подій. Зміни активів показуються на лівій стороні рахунків нагромадження, а зміни пасивів і чистої вартості капіталу — на правій.

У балансах активів і пасивів відбиваються запаси нефінансових і фінансових активів і пасивів, а також чиста вартість капіталу окремих інституціональних секторів і економіки в цілому. У балансах запаси активів показуються на лівій стороні рахунка, а запаси пасивів і чиста вартість капіталу — на правій. Оскільки баланси активів і пасивів і рахунки нагромадження мають велике значення для проведення загального фінансового аналізу і складання рахунків фінансових потоків, далі приводиться їх більш докладний опис.

Рахунки складають два взаємозалежних закритих набори рахунків. Перший набір являє собою послідовність рахунків, на яких відбиваються економічні потоки, що є результатом операцій, а другий набір містить баланси активів і пасивів і рахунки нагромадження. Ці два набори рахунків взаємозалежні за допомогою рахунка операцій з капіталом і фінансовим рахунком, що складають частину і першого, і другого набору рахунків. Перший набір — послідовність рахунків для обліку операцій — є закритою системою в тім змісті, що підсумкова сума дебетових проводок повинна дорівнювати підсумковій сумі кредитових проводок без якого-небудь залишку відповідно до бухгалтерського принципу подвійного запису, що лежить в основі відображення операцій у СНР. Тому число балансуючих статей на одну статтю менше, ніж число рахунків, і по тій же причині всі балансуючі статті можуть бути послідовно розраховані або «зверху», або «знизу» у послідовності рахунків. Другий набір являє собою закриту систему в тім змісті, що рахунка нагромадження цілком пояснюють зміни в балансах активів і пасивів від початку до кінця звітного періоду.

До рахунків поточних операцій відносяться рахунок виробництва, рахунок розподілу доходів і рахунок використання доходів. Нижче приводиться опис цих рахунків.

• Рахунок виробництва. Додана вартість і ВВП являють собою чи доход- економічну вартість, створену в процесі виробництва, тобто за допомогою перетворення проміжного споживання у випуск товарів і послуг.

• Рахунок первинного розподілу доходів. Ця група рахунків показує, яким образом вартість, створена в процесі виробництва, розподіляється між працею, капіталом і органами державного керування у формі заробітної плати і платні, прибутку і прирівняних до неї доходів (змішаних доходів) і податків на виробництво (якщо вони включаються у вартісну оцінку продукції). Ці рахунки також показують, яким образом такі первинні доходи далі розподіляються між резидентами й іншим світом на основі прав власності. ВНД відбиває сукупний первинний доход, що приходиться на резидентів. Він визначається як сума ВВП, чистої оплати праці, що підлягає одержанню через границю, і чистого доходу від власності, що підлягає одержанню через границю.

• Рахунок вторинного розподілу доходів. ВННД являє собою доход, що може бути використаний для цілей кінцевого чи споживання заощадження, і розраховується як сума ВНД і чистих зовнішніх поточних трансфертів, що підлягають одержанню через границю.

• Рахунок використання доходів. Рахунок використання доходів відбиває валове заощадження як залишок після вирахування витрат на кінцеве споживання з ВННД і чисте заощадження як валове заощадження мінус споживання основного капіталу.

Рахунки нагромадження включають рахунок операцій з капіталом, фінансовий рахунок і рахунок інших змін в активах. Рахунок інших змін в активах включає два субрахунки — рахунок переоцінки і рахунок інших змін в обсязі активів.

• Рахунок операцій з капіталом. Даний рахунок відбиває придбання і вибуття нефінансових активів у результаті операцій з іншими інституціональними чи одиницями внутрішніх бухгалтерських операцій, зв'язаних із процесом виробництва (власне нагромадження капіталу, зміни запасів матеріальних оборотних коштів і споживання основного капіталу), і показує зміни в чистій вартості капіталу в результаті заощадження і капітальних трансфертів, одержуваних через границю. Балансуючою статтею є чисте чи кредитування чисте запозичення, у залежності від того, чи є сума заощаджень і капітальних трансфертів чи більше менше величини чистого придбання нефінансових активів.

• Фінансовий рахунок. У даному рахунку відбивається придбання і вибуття фінансових активів і пасивів, а також те, яким образом обсяг чистого чи кредитування чистого запозичення, перенесений з рахунка операцій з капіталом, відбивається в операціях по цих фінансових статтях. Фінансовий рахунок є останнім у послідовності рахунків, на яких відбиваються операції.

• Рахунок переоцінки. Даний рахунок показує зміни в чистій вартості капіталу в зв'язку з холдинговим чи прибутком збитком по нефінансових активах, фінансовим активам і пасивам у результаті зміни цін на різні активи і пасиви.

• Рахунок інших змін в обсязі активів. Даний рахунок показує зміни в чистій вартості капіталу під впливом всіх інших факторів, крім операцій, відбиваних на рахунку операцій з капіталом і фінансовим рахунком, і холдингового прибутку/збитку, відбиваних по рахунку переоцінки.

Баланси активів і пасивів показують запаси нефінансових і фінансових активів і пасивів на дату складання балансу. Різниця між сукупними активами і сукупними пасивами являє собою чисту вартість капіталу. Різниця між початковими й остаточними балансами по кожній групі активів і пасивів — і, отже, по чистій вартості капіталу — є результатом операцій і інших потоків, відбиваних на рахунках нагромадження.

Рахунок товарів і послуг показує, як сукупний обсяг зроблених усередині країни й імпортованих товарів і послуг (продуктів) використовується на проміжне і кінцеве споживання. ВВП можна також розрахувати як суму витрат на кінцеве споживання, нагромадження капіталу і чистого експорту (експорт мінус імпорт). Даний рахунок не має балансуючої статті і являє собою операційний, умовний чи демонстраційний рахунок, у якому узагальнюється інформація з інших рахунків по заданій групі операцій.

2. БАЛАНСИ АКТИВІВ І ПАСИВІВ І РАХУНКА НАГРОМАДЖЕННЯ

Баланси активів і пасивів і рахунка нагромадження рекомендується використовувати як основу для фінансової статистики, оскільки в них закладений ряд визнаних на міжнародному рівні принципів об'єднання фінансових запасів і потоків у повну систему рахунків.

­Баланси активів і пасивів і рахунки нагромадження відбивають операції, інші потоки і позиції по запасах, що актуальні для загального фінансового аналізу. Ці рахунки являють собою інтегровану статистичну систему для оцінки вартості активів і пасивів на початок і кінець звітного періоду, а також для всіх проміжних змін в обсязі і вартості активів і пасивів.

Баланси активів і пасивів і рахунки нагромадження включають всі економічні активи. Початкові й остаточні баланси активів і пасивів показують запаси нефінансових активів і фінансових активів і пасивів. Рахунки нагромадження (рахунок операцій з капіталом, фінансовий рахунок, рахунок переоцінки і рахунок інших змін в обсязі активів) є рахунками потоків і відбивають усі зміни у вартості запасів у період між датами складання початкового й остаточного балансів.