5. Вади та принципи державного регулювання економіки.

Виділяють такі вади держави у сфері вироблення рішень:

• обмеженість, неповнота інформації (інформаційна асиметрія):

• недосконалість політичного процесу;

• бюрократизація державного апарату;

• нездатність державних структур повністю передбачати наслідки прийнятих політичних рішень, особливо віддалених.

Обмеженість доступної інформації в політичному процесі є поширеним явищем. Як і будь-який суб'єкт ринку, держава користується обмеженою інформацією при прийнятті державно-управлінських рішень. Тому результат втручання держави в регулювання ринкових процесів не тільки не перебуває під її повним контролем, а й не завжди піддається надійному оцінюванню.

Недосконалість політичного процесу означає, що він обмежує свободу громадян у виборі суспільних товарів і послуг порівняно з їх свободою у виборі благ індивідуального вжитку.

Бюрократизація державного апарату виявляється насамперед через надмірне ускладнення процедур і правил прийняття урядових рішень, пов'язаних із виконанням державою завдань з регулювання ринкових відносин.

Нездатність державних структур повністю передбачати наслідки політичних рішень спричинена існуванням певних часових лагів (часових інтервалів) між їх прийняттям та реалізацією.

Принципи державного регулювання економіки — істотні, стійкі закономірності, відношення або взаємозв'язки державно-управлінської діяльності, висловлені у вигляді фундаментальних, науково обґрунтованих, а у деяких випадках і законодавчо закріплених положеннях.

Основні принципи ДРЕ:

- об'єктивність - забезпечення дотримання в усіх процесах державного регулювання вимог об'єктивних закономірностей та реальних можливостей розвитку економічних систем;

- універсальність - можливість використовувати напрацювання науки державного регулювання у всіх сферах і напрямках державно-управлінської діяльності;

- законність - пріоритет закону, створення міцних правових засад у всіх основних сферах державного регулювання, чітке дотримання всіма суб'єктами цієї діяльності норм права, що зумовлює необхідність переважно законодавчого визначення основних цілей, функцій, структур, процесів, принципів державного регулювання економіки;

- достатність - зарахування до сфери державного регулювання тільки тих напрямів господарювання:, які не можуть забезпечуватися ринковими механізмами внаслідок їх неспроможності або недостатньої ефективності;

- випереджальний розвиток - перехід системи державного регулювання від орієнтації на минуле (планування з огляду на досягнуте) до орієнтації на майбутнє;

- поступовість розвитку - необхідність поступової заміни адміністративних методів державного регулювання правовими та економічними, скорочення галузевих ієрархічних рівнів, зниження регламентувальної ролі державного апарату в міру створення об'єктивних передумов розвитку ринкової економічної системи.