3. Етапи становлення державного регулювання економіки.

В історії становлення системи ДРЕ виокремлюють три основні етапи.

І етап (ХІХ ст. — 10-ті роки XX ст.) — домінування ринку вільної конкуренції і спроби пошуку адекватних засобів державного регулювання економіки у разі його неефективності. Державне регулювання економіки було зведено до мінімуму і здійснювалось епізодично. Державі загалом була відведена роль «нічного вартового». Це передбачало створення постійно діючих і потужних стимулів до підвищення ефективності виробництва, проте механізм ринкового саморегулювання був неспроможним впоратися з циклічним рухом; у певних сферах господарювання (зокрема, у галузях, які тяжіють до природних монополій) він взагалі не спрацьовував.

II етап (10-ті роки — перша половина 50-х років XX ст.) — несистемне використання державного регулювання економіки. Утвердилося розуміння, що у випадку, коли ринковий механізм «не спрацьовує», держава повинна коригувати його дію за допомогою регулювальних заходів. Державне регулювання використовували лише в періоди кризового стану економічної системи, коли нормальні процеси ринкового кругообігу капіталу та суспільного відтворення були неможливими або обмеженими з об'єктивних або політичних причин. Державне регулювання економіки зводилося до втілення конкретних програм уряду і обмежувалося, як правило, періодом його діяльності.

ІІІ етап (перша половина 50-х років XX ст. — початок XXI ст.) — системне державне регулювання економіки. Воно перетворилося на постійно діючу невід'ємну підсистему ринкової економіки. Різноманітні теоретичні моделі державного регулювання економіки широко впроваджують у країнах із різними ступенями розвитку ринкових відносин.

У зв'язку із посиленням впливу глобальних чинників на функціонування національних економік, світовою фінансовою кризою 2008 р. деякі фахівці висловлюють думку стосовно початку IV етапу розвитку системи державного регулювання економіки. Його суттєвою ознакою стає посилення взаємодії національних систем регулювання економіки з глобальними регуляторами, стрімке зростання ролі фінансових ринків у підтримці розвитку світогосподарських зв'язків.