11. Ефективність та результативність державного регулювання економіки.

Ефективність державного регулювання економіки — співвідношення між досягнутими результатами відповідної державно-управлінської діяльності і загальними витратами ресурсів на отримання цих результатів.

Розрізняють два значення терміну: «ефективність» загалом і «ефективність державного регулювання» зокрема. Перше значення можна перекласти як результативність, тобто ступінь досягнення проголошених цілей відповідної державно-управлінської діяльності, що показує, наскільки її результати наблизилися до задекларованих цілей. Друге значення — власне ефективність такої діяльності, тобто співвідношення між досягнутими результатами та затратами на їх втілення.

Використання поняття «економічна ефективність» передбачає, що її можна виміряти як у натуральних показниках, так і у вартісних, якщо можна дати грошову оцінку всім затратам і результатам. У першому варіанті йдеться про продуктивність відповідної державно-управлінської діяльності, а у другому — її економічність. У другому разі зосереджують увагу на відображенні необхідності мінімізації вартості ресурсів, спрямованих на реалізацію регулювальних заходів держави.

Економічну ефективність державного регулювання визначають і оцінюють насамперед у різноманітних агрегованих (макроекономічних) показниках. З цією метою застосовують показники Системи національних рахунків (СНР) - ВВП, ВНП, ЧНП, НД, особистий дохід (PI), дохід після сплати податків (DI), обсяг особистих споживчих витрат (С), обсяг інвестицій (І) та ін.

Соціальну ефективність розуміють ширше, вона стосується переважно об'єктів і процесів, які мають соціальний результат у вигляді підвищення доходів і рівня життя населення, доступності суспільних благ, забезпечення зайнятості, задоволення соціальних запитів, сприятливого навколишнього середовища, зростання тривалості життя. Соціальні ефекти набагато складніше вимірювати кількісно порівняно із економічними. Іноді вони представляють якісні поняття, виражені категоріями «якість життя», «корисність і доступність благ», «задоволеність умовами існування», «стан навколишнього середовища».