26. Класифікація прогнозів.

Методологія соціально-економічного прогнозування ґрунтується і на певній системі класифікації прогнозів, яка є однією з базових його характеристик. Прогнози можна класифікувати за різними ознаками. Зокрема:

1. за масштабами об’єкта прогнозування виділяють глобальні, макроекономічні, секторів економіки, народногосподарських комплексів, галузеві, регіональні, локальні, підприємств тощо;

2. за часовим параметром прогнози поділяють на довгострокові, середньострокові, короткострокові та оперативні;

3. за функціональною ознакою прогнози поділяють на пошукові (ґрунтуються на екстраполяції на майбутнє тенденцій розвитку об'єкта дослідження в минулому і теперішньому, абстрагуючись при цьому від факторів, які можуть повпливати на зміну цих тенденцій) та нормативні або, як їх ще називають – цільові (розробляються на підставі заздалегідь визначеної мети і зводяться до пошуку способів її досягнення шляхом визначення певних цільових етапів);

4. за елементами та напрямами відтворення виділяють прогнози первинних факторів виробництва (природних, матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, науково-технічні прогнози тощо) та прогнози суспільних потреб (прогнози економічної кон'юнктури, прогнози загальнодержавних, виробничих, особистих потреб у продукції, роботах та послугах), соціальні прогнози (прогнози споживчого попиту населення, попиту населення на суспільні товари, рівня життя населення і т.д.) тощо.