7.8. Статистичний аналіз інфляції у світовій економіці

Інфляція - процес знецінення паперових грошей в результаті переповнення ними каналів грошового обігу, він виражається в неухильному зростанні цін. На ранній стадії розвитку процес інфляції був пов’язаний з надзвичайними обставинами (війни, неурожай) Через деякий час ціни поверталися до належного рівня. Ця відносна стабільність грошового обігу і ціноутворення забезпечувалась золотомонетним стандартом.

Після другої світової війни спостерігалося повсюдне зростання цін. Довгий час воно не припинялося й існує й сьогодні. Однак інтенсивність зростання цін не завжди однакова.

Феномен інфляції може набувати різноманітні характеристики залежно від темпів її зростання, від умов, в яких вона виникає, від основних форм, які вона набуває.

Залежно від темпів говорять:

1)про «повзучу» інфляцію («creeping inflation»): коли реальне підвищення цін не перевищує 3-4% у рік. Така форма інфляції не супроводжується економічними потрясіннями, але свідчить про повільне та поступове знецінення грошей. Вона була дуже розповсюджена у останні десятиліття, що її вважали майже неможливо уникнути. Стан, коли підвищення цін не перевищувало 2%, називали навіть «стабільним»

2)про відкриту інфляцію («open inflation»): ця форма характеризується підвищенням цін на 5-10% у рік (досягаючи у деяких випадках 20%). Вона представляє собою явну інфляцію з усіма належними їй симптомами і наслідками., які впливають на економічні структури;

3) про «голопуючу» інфляцію або гіперінфляцію: вона супроводжуєтьмя високими показниками зростання цін (більше 20%). Економічна рівновага знаходиться під загрозою, у прийнятті рішення виникає сумбур, економічні структури знаходяться у небезпеці; можливе виникнення кризи.

Новим явищем у процесі інфляції виявилось різке зростання нерівномірності цього процесу у різних країнах та значні варіації темпів темпів зростання цін у кожній країні у різні роки.

Процес інфляції викликається цілим рядом причин.

1. Розширення діяльності держави у галузі економіки. Держава санкціонує монополістичну практику роздування цін, розміщуючи серед корпорацій урядові замовлення. За ними, як правило, установлюються найвищі ціни. Стимулюючи ділову активність в умовах циклічного розвитку виробництва, держава випускає в канали грошового обігу додаткову грошово-паперову масу. В умовах відсутності золотого стандарту кошти, які циркулюють у обігу, не можуть бути вільно вилучені з обігу.

2.Високі військові витрати. По-перше, ці витрати непродуктивні; по-друге, вони часто призводять до дефіциту державного бюджету, який найчастіше покривається за рахунок додаткової емісії коштів, які непов’язані з потребами товарообороту.

3. Діяльність монополій, які, користуючись своїм положенням, нестримно роздувають ціни для одержання високих прибутків.

4.Циклічний розвиток економіки.

Крім того, інфляція є наслідком не лише внутрішніх економічних причин, на неї впливають і зовнішні фактори. Відбувається процес так званого «експорту інфляції» з однієї країни в іншу. В умовах поглиблення міжнародного поділу праці все тіснішими стають зовнішньо економічні зв’язки між державами. Інфляційні процеси одних країн за допомогою експортних цін неминуче приводять до появи їх у інших. Зростання цін всередині держави підвищує ціни також на експортні товари. Через механізм експортних цін високі ціни застосовуються і на ринках інших країн-імпортерів.

Значна роль у зниженні інфляції належить податковій та кредитній політиці, які повинні стимулювати виробництво дефіцитних товарів, регулювати залишок грошових коштів державними позиками, землею, нерухомістю. Статистика вимірює індекс інфляції(І _інф) таким чином:

Загальна потужність інфляційного поштовху

І_інф = ___________________________________

Сума доходів населення певного року

Під потужністю інфляційного поштовху у витратах населення на товари і послуги розуміється абсолютна вартісна оцінка купівельної сили грошей за рахунок інфляційного зростання середніх товарних цін та тарифів за послуги . У чисельнику враховується також формування надлишкових заощаджень і приховане зростання цін (зниження якості товару при незмінних цінах). У знаменнику фіксується загальна сума витрат населення на товари та послуги, а також приріст заощаджень у населення. Індекс прихованої інфляції розраховується як відношення суми загального приріста змушених заощаджень за цій рік до річного обсягу товарообігу. Протилежним поняттю інфляція є дефляція, яка виражається у зростанні цінності паперових грошей та підвищенні їх купівельної спроможності.

Головним інструментом вимірювання інфляції є індекси цін.

У практиці міжнародних співставлень динаміки цін у якості базисного року прийнято 1967 р. (ІПЦ ₁₉₆₇=100%) та щорічно розраховуються індекси цін по відношенні до 1967р.

Важливим фактором інтернаціоналізації інфляційного процесу є долар США. Завдяки хронічному дефіциту платіжного балансу США у великих масштабах долар проникає у канали міжнародної валютної системи.

Надходження американської валюти в резерви центральних банків означає роздування грошової маси у світовій економіці, тобто посилення інфляції.

Значну роль у підсиленні інфляції відіграла девальвація деяких валют, у першу чергу, долара, у яких виражається світові ціні більшості товарів.

Велике значення має також діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК), які здійснюють масові переміщення з країни в країну так званих « гарячих» грошей.

Через нестримне зростання цін, інфляція приводить до зниження життєвого рівня населення. Внаслідок цього спостерігається криза відтворюваного процесу. Наприклад, за підрахунками спеціалістів Міжнародного торгового центру (ЮНКТАД), підтримання темпів зростання економіки промисловості розвинених країн на рівні 4,47% за рік можливе лише при відносно низьких середніх темпах інфляції - не більш як 3,8 %. Посилення інфляції до 7 % призводить до різкого уповільнення економічного зростання-3,5 %.

Інфляція підвищує рівень світових цін. Під її впливом ціни на світовому ринку за темпами зростання не лише дорівнюють внутрішнім цінам, а й перевищують їх.

Інфляція є головною причиною зростання процентних ставок центральних банків ведучих країн. Це посилює погоню за більш високими процентами. У зв’язку з цим інфляція шляхом підвищення мобільності валютних коштів - переливання великої маси іноземної валюти з однієї країни у іншу - сприяє нестійкості світової валютної системи.

Зростання цін і падіння купівельної спроможності паперових грошей посилили тезаврацію золота, тобто загострили проблему міжнародної ліквідності.

Через нерівномірність інфляційного процесу у різних країнах різні також темпи знецінення валют. Тому у співвідношенні реальної купівельної сили національних грошових знаків відбуваються постійні зміни; це приводить до нееквівалентності валютних курсів, викликає невідповідність між офіційними і ринковими курсами валют. З цієї причини різні країни змушені час від часу повідомляти про зміну курсів валют.

Отже, можна зробити висновок про те, що інфляція негативно впливає на всі економічні процеси більшості країн, у тому числі і на міжнародні економічні відносини.

За останні десятиліття змінився сам характер інфляції: переважає вже не «повзуча», а «галопуюча» інфляція. Однак посилення процесу інфляції може змінюватися її послабленням. Фактори , що породжують інфляцію, продовжують діяти, однак змінюється їх співвідношення, модифікуються загальноекономічні умови зростання цін.

Особливістю сучасного етапу інфляції є послаблення зростання цін, яке відбувається в умовах швидкого розширення грошової маси та різких коливань номінальних процентних ставок. Як і раніше зберігається тенденція до випереджаючого зростання грошової маси порівняно із збільшенням обсягу ВВП.

Питання для самоперевірки

1. Основні статистичні публікації міжнародних фінансових організацій.

2. Яка роль статистики державних фінансів для податково-бюджетного аналізу?

3. Що відображує грошово-кредитна статистика?

4. Як повязана міжнародна фінансова статистика з СНР?

5. Грошові функції валютної системи?

6. Основні принципи Бреттон-Вудської валютної системи?

7. Рішення ямайської угоди?

8. Види валютних курсів?

9. Індекс Доу-Джонса?

10. Види котування валют?

11. Індекс ефективного валютного курсу?

12. Основні причини інфляції?

13. Види платіжного балансу?

Тести

1. Періодичні публікації з міжнародної статистики фінансів:

1. щорічний статистичний довідник "International Financial Statistics";

2. статистичний щорічник ООН;

3. Керівництво зі статистики державних фінансів.

2. Міжнародний стандарт в галузі статистики державних фінансів описаний в:

a)посібнику зі статистики державних фінансів;

b)посібнику з платіжного балансу;

c)посібнику із грошово-кредитної і фінансової статистики.

3. Міжнародний стандарт з грошово-кредитної статистики описаний в:

1. посібнику зі статистики державних фінансів;

2. посібнику з платіжного балансу;

3. посібнику із грошово-кредитної і фінансової статистики.

4.Міжнародний стандарт з статистики платіжного балансу описаний в:

a)посібнику зі статистики державних фінансів;

b)посібнику з платіжного балансу;

c)посібнику із грошово-кредитної і фінансової статистики.

5. Статистика державних фінансів має ключове значення для:

1. податково-бюджетного аналізу;

2. аналізу фінансів підприємств;

3. аналізу структури грошової маси.

6. Міжнародний стандарт в галузі статистики державних фінансів узгоджений з:

1. Системою національних рахунків;

2. Міжнародним стандартом з грошово-кредитної статистики;

3. Міжнародним стандартом з статистики платіжного балансу.

7. У системі статистики державних фінансів відбивається два види потоків:

1. операції й інші економічні потоки;

2. нефінансові активи;

3. фінансові активи.

8. Початковий і заключний баланс активів і пасивів:

1. повністю взаємно узгоджений;

2. розрізняються за структурою фінансових активів;

3. розрізняються за структурою нефінансових активів.

9. Між статистикою державних фінансів (СДФ) і СНР 1993 маються певні розходження:

1. в системі СДФ основна увага приділяється фінансовим операціям — оподатковуванню, витратам, запозиченню і кредитуванню, — тоді як у СНР 1993 року велика увага приділяється також виробництву і споживанню товарів і послуг;

2. в визначенні фінансового сектору економіки;

3. трактування діяльності сектора державного управління і державного сектору.

10. Грошово-кредитна статистика відображає:

1. дані про запаси і потоки по активах і пасивам сектора фінансових корпорацій і його підсекторів;

2. дані про запаси і потоки по активах і пасивам сектора нефінансових корпорацій і його підсекторів;

3. грошову масу.

11. Фінансова статистика, охоплює:

1. усі фінансові запаси і потоки в економіці країни;

2. дані про запаси і потоки по активах і пасивам сектора фінансових корпорацій і його підсекторів;

3. фінансові запаси і потоки між секторами економіки: фінансових і нефінасових корпорацій.

12. Основа грошово-кредитної статистики включає:

1. баланси по секторах і огляди підсекторів сектора фінансових корпорацій;

2. баланси по секторах ;

3. огляди підсекторів сектора фінансових корпорацій.

13. Дані для балансів по секторах надходять з:

1. облікових документів;

2. зведених статистичних даних;

3. з адміністративних документів інституціональних одиниць підсекторів фінансових корпорацій.

14. Огляд депозитних корпорацій є результатом консолідації:

1. огляду центрального банку й огляду інших депозитних корпорацій;

2. огляду інших фінансових корпорацій;

3. з адміністративних документів інституціональних одиниць підсекторів фінансових корпорацій.

15.Огляд фінансових корпорацій є результатом консолідації:

1. огляду інших фінансових корпорацій;

2. огляду центрального банку ;

3. огляду центрального банку, огляду інших депозитних корпорацій і огляду інших фінансових корпорацій.

16. Фінансова статистика базується на:

1. рахунках нагромадження СНР;

2. рахунках поточних операцій СНР;

3. фінансовому рахунку.

17. До складу вироблених нефінансових активів відносять:

1. Будівлі.

2. Земля.

3. Сировина.

4. Ювелірні вироби.

5. Авторські права.

6. Монетарне золото.

18.До складу невироблених нефінансових активів відносять:

1. Споруди.

2. Програмні продукти.

3. Патенти.

4. Авторські права.

5. Ліси.

6. Цінні папери.

7. Страхові технічні резерви.

19. До складу фінансових активів відносять:

1. Земля.

2. Монетарне золото.

3. SDR.

4. Патенти.

5. Паливо.

6. Будівлі.

7. Акції.

8. Страхові технічні резерви.

20. До складу матеріальних невироблених активів відносять:

1. Програмні продукти.

2. Матеріали.

3. Патенти.

4. Багатства надр.

5. Земля.

6. Цінні папери.

7. Валюта та депозити.

8. Ліси.

21. До складу нематеріальних невироблених активів відносять:

1. Патенти.

2. Гудвіл.

3. Акції.

4. Страхові технічні резерви.

5. Авторські права.

6. Монетарне золото.

7. Споруди.

8. Матеріали.

22. Визначити, які з перелічених установ входять до сектору фінансових корпорацій.

1. Державний Пенсійний фонд.

2. Національний банк України.

3. Районні органи управління.

4. Організації шляхового господарства.

5. Комерційний банк.

23. Платіжний баланс країни являє собою:

а) співвідношення всіх надходжень валютних коштів у цю країну та платежів за кордон за певний проміжок часу (як правило за рік);

b)співвідношення всіх надходжень по зовнішній торгівлі;

c)співвідношення всіх надходжень у перерахунках прибутків від вкладень капіталу за кордоном.

24. Світовий платіжний баланс відображує:

а) лише надходження або лише виплати валютних коштів;

b) тільки надходження валютних коштів;

c) тільки виплати валютних коштів.

25. До платіжного балансу включають:

а) зовнішньоторговельний баланс, баланс іноземних інвестицій, баланс економічної допомоги та інші баланси;

b) тільки зовнішньоторговельний баланс;

c) тільки баланс іноземних інвестицій.

26. Під валютою чи валютною системою розуміють:

а) державну форму грошової системи, яка характеризується типом валюти і визначенням грошової одиниці;

b) сукупність грошових знаків;

c) долари США.

27. Валютний курс:

а) ціна грошової одиниці певної національної валюти, виражена у грошових одиницях валюти іншої країни;

b) співвідношення двох валют;

c) співвідношення валюти країни до долара США.

28. Середній курс:

а) середнє арифметичне курсів продавця і покупця;

b) середнє арифметичне курсів продавця;

c)середнє арифметичне курсів покупця.

29. «Повзуча» інфляція:

а) підвищення цін не перевищує 3-4% у рік;

b) зростання цін більше 20%;

c) підвищенням цін на 5-10% у рік

30. “Відкрита” інфляцію:

а)підвищенням цін на 5-10% у рік;

b) зростання цін більше 20%;

c) підвищення цін не перевищує 3-4% у рік.

31.«Галопуюча» інфляція або гіперінфляція:

а)підвищенням цін на 5-10% у рік;

b) зростання цін більше 20%;

c) підвищення цін не перевищує 3-4% у рік.