Базові рахунки фінансових потоків
Базовий рахунок фінансових потоків являє собою модифіковану форму матриці фінансових потоків, у якій використовується менш детальна розбивка на сектори і менше число категорій фінансових активів. Звичайно в базовий рахунок включаються ті сектори, що мають найбільше значення для фінансового аналізу і по який маються достатні дані, а всі інші сектори представляються як залишкові. Базові рахунки можуть бути побудовані всіма країнами, що складають макроекономічні рахунки, що включають грошово-кредитну статистику, дані про державні фінанси і платіжний баланс. Тому країни, що розташовують обмеженими статистичними можливостями, можуть, проте, скористатися перевагами, що дає складання набору взаємозалежних і внутрішньо погоджених рахунків окремих секторів економіки, корисних для цілей аналізу і політики.
У таблиці 8.7, приведеної нижче, представлений базовий рахунок фінансових потоків, що може бути складений на основі даних, що містяться в наборах макроекономічних даних, згаданих у попередньому пункті. Дана таблиця має структуру «ресурс-використання», що є загальноприйнятої для представлення фінансових потоків. До ресурсів відносяться заощадження, капітальні трансферти і чисте прийняття зобов'язань, а до областей використання — нагромадження капіталу і чисте придбання фінансових активів.
Для секторів, окремо представлених у таблиці 8.7, як правило, маються досить докладні дані по операціях з іншими секторами. Дані, необхідні для складання грошово-кредитної статистики, представляють у розбивці по секторах економіки запаси активів і пасивів центрального банку й інших депозитних корпорацій, а також містять інформацію про їхні операції з іншим світом (зовнішні активи і пасиви). Дані про фінансування центрального уряду є джерелом зведень про фінансування на такому рівні, що дозволяє, як мінімум, провести поділ фінансування банківською системою усередині країни і зовнішнього фінансування, а фінансовий рахунок платіжного балансу подає інформацію про види використаних фінансових активів. Складання базової матриці фінансових потоків у рамках інтегрованої системи накладає обмеження на дані по секторах і операціям. Сукупні ресурси і їхнє використання повинні бути збалансовані по кожнім секторі і по кожній категорії фінансових активів. Отже, ці обмеження виявляються корисними для перевірки повноти і погодженості вихідних даних.
У таблиці 8.7 інші сектори національної економіки являють собою залишкову категорію, у которую входять недепозитні фінансові корпорації, нефінансові корпорації, органи державного керування всіх рівнів, за винятком центрального уряду, домашні господарства і некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства. Дані про відбивані по рахунку операцій з капіталом ресурсах і їхньому використанні по залишковому секторі економіки можуть бути розраховані шляхом вирахування ресурсів і їхнього використання по окремо представленим у таблиці секторам з оцінок цих показників по економіці в цілому. Що стосується даних про ті ресурси і їхнє використання, що відбиваються у фінансовому рахунку, то запису для залишкового сектора показують тільки його операції з окремо представленими в таблиці секторами економіки й іншим світом; інформація про фінансові операції в рамках самого залишкового сектора не надається. Усі ресурси представлених індивідуально секторів, у відношенні яких не можна установити факту їхнього використання зазначеними секторами, відносяться на використання залишковими секторами. Аналогічним образом весь обсяг використання ресурсів представленими індивідуально секторами, у відношенні якого не можуть бути визначені ресурси зазначених секторів, відноситься до ресурсів залишкового сектора.
Наприклад, дані по акціях і інших формах участі в капіталі відбивають володіння частками участі в капіталі нефінансових корпорацій як використання ресурсів зазначеними окремо секторами, що показуються як ресурси інших внутрішніх секторів. При цьому в рамках даної основи неможливо визначити обсяг ресурсів нефінансових корпорацій у формі участі в капіталі, що представляють використання ресурсів не представлених окремо секторів економіки (таких як домашні господарства).
Подальше розгортання фінансових потоків за рамки даного приклада вимагає даних з більш широким охопленням секторів і інструментів. Це приведе згодом до поступового зменшення залишкового сектора в міру індивідуального представлення додаткових секторів у рамках системи рахунків. Оскільки корисність базового рахунка фінансових потоків може виявитися обмеженої через великі розміри залишкового сектора, дані по додаткових секторах варто готувати виходячи з потреб аналізу і витрат на складання даних. Розширення структури базового рахунка фінансових потоків у кожній окремій країні повинне спиратися на визначення найбільш важливих секторів (чи підсекторівів) економіки, що не були включені в найпростіший варіант представлення.
Таблиця 8.8, приведена нижче, є розширеним варіантом базового рахунка фінансових потоків, представленого в таблиці 8.7. У неї додані стовпці для 1) інших фінансових корпорацій, включаючи страхові корпорації і пенсійні фонди, і 2) державних нефінансових корпорацій, а також рядка в розділі фінансових активів для відображення страхових технічних резервів і іншої дебіторської/кредиторської заборгованості. При порівнянні таблиць 8.7 і 8.8 можна відзначити два удосконалення. По-перше, у стовпцях для знову введених секторів представлені дані про деякі ресурси і їхнє використання, що у таблиці 8.7 включалися в дані по залишковому сектору. Наприклад, використання наявної валюти і депозитів у сумі 97
одиниць у таблиці 8.7 було віднесено до залишкового сектора. Однак у таблиці 8.8 показано, що 7 одиниць було використано страховими корпораціями, пенсійними фондами й іншими фінансовими посередниками, 8 одиниць — державними нефінансовими корпораціями, а інші 82 одиниці — залишковим сектором. До складу залишкового сектора тепер входять, головним чином, домашні господарства, некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства, регіональні і місцеві органи керування, допоміжні фінансові одиниці й інші нефінансові корпорації). По-друге, у матрицю були включені нові види операцій. Наприклад, включення страхових корпорацій і пенсійних фондів дозволяє визначити обсяг страхових технічних резервів, розглянутих як ресурси цих установ і використання ресурсів залишкового сектора (переважно домашніх господарств). Крім того, нова категорія фінансових посередників придбала активи у формі кредитів і позик (використання ресурсів) у розмірі 52 одиниць, частина з яких не була врахована в таблиці 8.7, тому сукупна величина кредитів і позик зросла з 254 до 270 одиниць.
Базові рахунки фінансових потоків використовуються при складанні макроекономічних моделей і є основою для фінансового програмування. Ці рахунки показують ряд взаємозв'язків між секторами економіки (включаючи погодженість потоків між секторами з такими макроекономічними цілями, як стійкість стану платіжного балансу, достатність обсягу кредитування зазначених секторів з боку депозитних корпорацій, фінансування дефіциту центрального уряду й ін.), збалансованість яких може бути перевірена в рамках основи фінансових потоків.
ІНТЕГРОВАНИЙ ФІНАНСОВИЙ РАХУНОК СНР
Інтегрований фінансовий рахунок СНР (представлений вище в таблиці 8.3 і фінансової частини таблиці 8.6) є більш розгорнутою формою відображення фінансових потоків, у якій детально представлені сектори і фінансові активи в порівнянні з базовими рахунками. Інтегрований фінансовий рахунок являє собою двомірну матрицю, що охоплює всі інституціональні сектори і категорії фінансових активів. Дана матриця відбиває обсяг чистого прийняття зобов'язань (ресурси) і чистого придбання фінансових активів (використання) по кожнім секторі й економіці в цілому. Повний фінансовий рахунок дає значно більш цінну інформацію із секторів економіки в порівнянні з даними, представленими в базових рахунках фінансових потоків. Це досягнуто завдяки включенню в нього фінансових операцій секторів нефінансових корпорацій і домашніх господарств, що у базовому рахунку фінансових потоків входять до складу залишкового сектора. Ці сектори проводять ряд принципово важливих категорій операцій, для яких немає кореспондуючих проводок по секторах, представленим у базових рахунках. Рахунка фінансових потоків, формат яких відповідає формату фінансових рахунків СНР, безумовно, можуть бути цілком інтегровані з операціями по рахунку операцій з капіталом і балансами активів і пасивів СНР по секторах і національній економіці.
Хоча рахунки фінансових потоків у форматі фінансового рахунка являють собою більш коштовне джерело аналітичної інформації з порівняння з базовими рахунками, витрати на підготовку фінансових рахунків вище, з огляду на той факт, що збір фінансових даних по нефінансових корпораціях і домашніх господарствах у більшості випадків вимагає проведення статистичних обстежень. Це обставина часто стає причиною проблем, зв'язаних з повнотою охоплення і ступенем погодженості даних, що повинні зважуватися з урахуванням обмежень, що накладаються матричною формою представлення на підсумкові значення по секторах і видам фінансових активів.
- Міжнародна економічна статистика
- Раздел 1. Предмет и организация международной экономической статистики 8
- Раздел 6. Статистика международной торговли 219
- Раздел 7. Международная статистика финансов 257
- Раздел 8. Методологические основы проведения международных сопоставлений 348
- 1.1. Предмет міжнародної економічної статистики
- 1.2. Основні етапи розвітку міжнародної статистики
- 1.3. Сучасний стан глобальної статистичної системи
- 1.4 Міжнародні економіко-статистичні стандарти
- 1.5 Критичні проблеми економічної статистики
- 1.6. Роль статистики в формуванні інформаційної інфраструктури світової економіки
- 2.1 Міжнароднi класифікації видів економічної діяльності
- 2.2. Міжнародні класифікації продукції
- 2.3. Міжнародні функціональні класифікації (витрат за цілями)
- 2.4. Міжнародні класифікації занять, професій і освіти
- 2.5. Міжнародний досвід побудови системи статистичних реєстрів
- 3. Міжнародна система національних рахунків
- 3.1 Етапи розвитку міжнародної системи національних рахунків
- Рахунок 1. Валовий внутрішний продукт і його використання
- Рахунок 2. Наявний національний доход і його розподілення
- Рахунок 3. Фінансування капітальних витрат
- Рахунок 4. Зовнішні операції
- Рахунок товару а
- 3.2 Загальна характеристика снр оон - 1993
- 3.2.1. Інтегровані економічні рахунки та їх компоненти
- 3.2.2. Рахунки поточних операцій
- II.1.1. Рахунок утворення доходів
- II.4.2. Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- 3.2.3. Рахунки нагромадження
- III.3.2. Рахунок переоцінки
- III.3.2.1. Рахунок нейтрального холдінгового прибутку/збитку
- III.3.2.2. Рахунок реального холдінгового прибутку/збитку
- 3.2.4. Баланси активів та пасивів
- IV.1. Початковий баланс активів та пасивів
- IV.2. Зміни у балансі активів та пасивів
- 3.2.5. Рахунки операцій
- 3.2.6. Рахунок іншого світу
- V.IiiРахунок зовнішніх операцій по нагромадженню
- V.III.1 Рахунок операцій з капіталом
- V.III.2. Фінансовий рахунок
- V.III.3.1. Рахунок інших змін в обсягу активів
- V.III.3.2. Рахунок переоцінки
- V.IV. Рахунок зовнішніх активів та пасивів
- V. IV.1. Початковий баланс активів та пасивів
- V.IV.2. Зміни у балансі активів та пасивів
- V.Іv.3. Заключний баланс активів та пасивів
- 4. Міжнародна статистика сільського і лісового господарства
- 4.1 Джерела інформації й публікаціі
- 4.2. Система показників
- Витрати живильних речовин
- Поголів’я худоби
- Виробництво м’яса
- Виробництво зернових культур та картоплі
- Виробництво молока
- 4.3. Міжнародні зіставлення продукції сільського господарства
- Порівняння фізичних обємів сільськогосподарської продукції ок-
- 4.4. Міжнародні зіставлення продуктивності праці
- 4.5. Статистика лісового господарства
- 5. Міжнародна статистика промисловості
- 5.2 Порівнюваність складу промисловості окремих країн
- 5.3. Показники рівня промислового виробництва
- 5.4. Міжнародні порівняння показників результатів промислового виробництва
- 5.5. Міжнародні зіставлення показників продуктивності праці в промисловості
- 5.6. Індекси промислового виробництва
- 6. Статистика міжнародної торгівлі
- 6.1 Статистична оцінка імпорту та експорту
- 6.2. Система показників міжнародної торгівлі
- 6.3 Статистика міжнародної торгівлі товарами
- 6.4. Статистика міжнародної торгівлі послугами
- 6.5 Основні види цін, які застосовуються в міжнародній статистиці торгівлі
- 6.6 Статистичні публікації оон з міжнародної торгівлі
- 7. Міжнародна статистика фінансів
- 7.1 Джерела статистичної інформації міжнародних фінансових організацій
- 7.2. Основи міжнародного стандарту в галузі статистики державних фінансів
- 7.3. Загальна характеристика міжнародного стандарту з грошово-кредитної статистики
- 7.4. Фінансова статистика
- Баланси активів і пасивів
- Заключний баланс
- Рахунок операцій з капіталом
- Фінансовий рахунок
- Рахунок переоцінки
- Рахунок інших змін в обсязі активів
- 3. Рахунки фінансових потоків
- Базові рахунки фінансових потоків
- Деталізовані матриці фінансових потоків
- 7.5. Статистика платіжного балансу
- 7.6. Показники світового ринку валют і цінних паперів
- 7.7. Методи розрахунку валютних курсів
- 7.8. Статистичний аналіз інфляції у світовій економіці
- 8. Методологічні основи проведення міжнародних зіставлень
- 8.1. Етапи проведення міжнародних зіставлень
- 8. 2. Вимоги щодо міжнародних зіставлень
- Частки країн у світовому валовому внутрішньому продукті по валютному курсу і паритету купівельної спроможності в 1990 р. (за результатами Програми міжнародних зіставлень; у %)
- 8.3. Показники, що використовуються в Програмі міжнародних зіставлень оон
- 8.4. Основні методи міжнародних зіставлень валового внутрішнього продукту
- 8.4.1. Метод екш
- 8.4.2. Метод Гірі-Каміса
- 8.4.3. Методи Герарді і Уолша
- 8.5. Статистична характеристика основних макроекономічних показників України в порівнянні з іншими країнами
- Кулагина г.Д., Башкатов б.И., Дианов д.В. Методология международных сопоставлений показателей системы национальных счетов. Учебное пособие/мнэпу- м.,1996.
- Ревенко а.П. Валовий внутрішній продукт України та зарубіжних країн // Економіка і прогнозування – 2001 - №1- 47-51с.
- Сиденко а.В., Башкатов б.И., Матвеева в.М. Международная статистика. Учебник - м.,Дело и Сервис, 1999 – 272с.