Базові рахунки фінансових потоків

Базовий рахунок фінансових потоків являє собою модифіковану форму матриці фінансових потоків, у якій використовується менш детальна розбивка на сектори і менше число категорій фінансових активів. Звичайно в базовий рахунок включаються ті сектори, що мають найбільше значення для фінансового аналізу і по який маються достатні дані, а всі інші сектори представляються як залишкові. Базові рахунки можуть бути побудовані всіма країнами, що складають макроекономічні рахунки, що включають грошово-кредитну статистику, дані про державні фінанси і платіжний баланс. Тому країни, що розташовують обмеженими статистичними можливостями, можуть, проте, скористатися перевагами, що дає складання набору взаємозалежних і внутрішньо погоджених рахунків окремих секторів економіки, корисних для цілей аналізу і політики.

У таблиці 8.7, приведеної нижче, представлений базовий рахунок фінансових потоків, що може бути складений на основі даних, що містяться в наборах макроекономічних даних, згаданих у попередньому пункті. Дана таблиця має структуру «ресурс-використання», що є загальноприйнятої для представлення фінансових потоків. До ресурсів відносяться заощадження, капітальні трансферти і чисте прийняття зобов'язань, а до областей використання — нагромадження капіталу і чисте придбання фінансових активів.

Для секторів, окремо представлених у таблиці 8.7, як правило, маються досить докладні дані по операціях з іншими секторами. Дані, необхідні для складання грошово-кредитної статистики, представляють у розбивці по секторах економіки запаси активів і пасивів центрального банку й інших депозитних корпорацій, а також містять інформацію про їхні операції з іншим світом (зовнішні активи і пасиви). Дані про фінансування центрального уряду є джерелом зведень про фінансування на такому рівні, що дозволяє, як мінімум, провести поділ фінансування банківською системою усередині країни і зовнішнього фінансування, а фінансовий рахунок платіжного балансу подає інформацію про види використаних фінансових активів. Складання базової матриці фінансових потоків у рамках інтегрованої системи накладає обмеження на дані по секторах і операціям. Сукупні ресурси і їхнє використання повинні бути збалансовані по кожнім секторі і по кожній категорії фінансових активів. Отже, ці обмеження виявляються корисними для перевірки повноти і погодженості вихідних даних.

У таблиці 8.7 інші сектори національної економіки являють собою залишкову категорію, у которую входять недепозитні фінансові корпорації, нефінансові корпорації, органи державного керування всіх рівнів, за винятком центрального уряду, домашні господарства і некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства. Дані про відбивані по рахунку операцій з капіталом ресурсах і їхньому використанні по залишковому секторі економіки можуть бути розраховані шляхом вирахування ресурсів і їхнього використання по окремо представленим у таблиці секторам з оцінок цих показників по економіці в цілому. Що стосується даних про ті ресурси і їхнє використання, що відбиваються у фінансовому рахунку, то запису для залишкового сектора показують тільки його операції з окремо представленими в таблиці секторами економіки й іншим світом; інформація про фінансові операції в рамках самого залишкового сектора не надається. Усі ресурси представлених індивідуально секторів, у відношенні яких не можна установити факту їхнього використання зазначеними секторами, відносяться на використання залишковими секторами. Аналогічним образом весь обсяг використання ресурсів представленими індивідуально секторами, у відношенні якого не можуть бути визначені ресурси зазначених секторів, відноситься до ресурсів залишкового сектора.

Наприклад, дані по акціях і інших формах участі в капіталі відбивають володіння частками участі в капіталі нефінансових корпорацій як використання ресурсів зазначеними окремо секторами, що показуються як ресурси інших внутрішніх секторів. При цьому в рамках даної основи неможливо визначити обсяг ресурсів нефінансових корпорацій у формі участі в капіталі, що представляють використання ресурсів не представлених окремо секторів економіки (таких як домашні господарства).

Подальше розгортання фінансових потоків за рамки даного приклада вимагає даних з більш широким охопленням секторів і інструментів. Це приведе згодом до поступового зменшення залишкового сектора в міру індивідуального представлення додаткових секторів у рамках системи рахунків. Оскільки корисність базового рахунка фінансових потоків може виявитися обмеженої через великі розміри залишкового сектора, дані по додаткових секторах варто готувати виходячи з потреб аналізу і витрат на складання даних. Розширення структури базового рахунка фінансових потоків у кожній окремій країні повинне спиратися на визначення найбільш важливих секторів (чи підсекторівів) економіки, що не були включені в найпростіший варіант представлення.

Таблиця 8.8, приведена нижче, є розширеним варіантом базового рахунка фінансових потоків, представленого в таблиці 8.7. У неї додані стовпці для 1) інших фінансових корпорацій, включаючи страхові корпорації і пенсійні фонди, і 2) державних нефінансових корпорацій, а також рядка в розділі фінансових активів для відображення страхових технічних резервів і іншої дебіторської/кредиторської заборгованості. При порівнянні таблиць 8.7 і 8.8 можна відзначити два удосконалення. По-перше, у стовпцях для знову введених секторів представлені дані про деякі ресурси і їхнє використання, що у таблиці 8.7 включалися в дані по залишковому сектору. Наприклад, використання наявної валюти і депозитів у сумі 97

одиниць у таблиці 8.7 було віднесено до залишкового сектора. Однак у таблиці 8.8 показано, що 7 одиниць було використано страховими корпораціями, пенсійними фондами й іншими фінансовими посередниками, 8 одиниць — державними нефінансовими корпораціями, а інші 82 одиниці — залишковим сектором. До складу залишкового сектора тепер входять, головним чином, домашні господарства, некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства, регіональні і місцеві органи керування, допоміжні фінансові одиниці й інші нефінансові корпорації). По-друге, у матрицю були включені нові види операцій. Наприклад, включення страхових корпорацій і пенсійних фондів дозволяє визначити обсяг страхових технічних резервів, розглянутих як ресурси цих установ і використання ресурсів залишкового сектора (переважно домашніх господарств). Крім того, нова категорія фінансових посередників придбала активи у формі кредитів і позик (використання ресурсів) у розмірі 52 одиниць, частина з яких не була врахована в таблиці 8.7, тому сукупна величина кредитів і позик зросла з 254 до 270 одиниць.

Базові рахунки фінансових потоків використовуються при складанні макроекономічних моделей і є основою для фінансового програмування. Ці рахунки показують ряд взаємозв'язків між секторами економіки (включаючи погодженість потоків між секторами з такими макроекономічними цілями, як стійкість стану платіжного балансу, достатність обсягу кредитування зазначених секторів з боку депозитних корпорацій, фінансування дефіциту центрального уряду й ін.), збалансованість яких може бути перевірена в рамках основи фінансових потоків.

ІНТЕГРОВАНИЙ ФІНАНСОВИЙ РАХУНОК СНР

Інтегрований фінансовий рахунок СНР (представлений вище в таблиці 8.3 і фінансової частини таблиці 8.6) є більш розгорнутою формою відображення фінансових потоків, у якій детально представлені сектори і фінансові активи в порівнянні з базовими рахунками. Інтегрований фінансовий рахунок являє собою двомірну матрицю, що охоплює всі інституціональні сектори і категорії фінансових активів. Дана матриця відбиває обсяг чистого прийняття зобов'язань (ресурси) і чистого придбання фінансових активів (використання) по кожнім секторі й економіці в цілому. Повний фінансовий рахунок дає значно більш цінну інформацію із секторів економіки в порівнянні з даними, представленими в базових рахунках фінансових потоків. Це досягнуто завдяки включенню в нього фінансових операцій секторів нефінансових корпорацій і домашніх господарств, що у базовому рахунку фінансових потоків входять до складу залишкового сектора. Ці сектори проводять ряд принципово важливих категорій операцій, для яких немає кореспондуючих проводок по секторах, представленим у базових рахунках. Рахунка фінансових потоків, формат яких відповідає формату фінансових рахунків СНР, безумовно, можуть бути цілком інтегровані з операціями по рахунку операцій з капіталом і балансами активів і пасивів СНР по секторах і національній економіці.

Хоча рахунки фінансових потоків у форматі фінансового рахунка являють собою більш коштовне джерело аналітичної інформації з порівняння з базовими рахунками, витрати на підготовку фінансових рахунків вище, з огляду на той факт, що збір фінансових даних по нефінансових корпораціях і домашніх господарствах у більшості випадків вимагає проведення статистичних обстежень. Це обставина часто стає причиною проблем, зв'язаних з повнотою охоплення і ступенем погодженості даних, що повинні зважуватися з урахуванням обмежень, що накладаються матричною формою представлення на підсумкові значення по секторах і видам фінансових активів.