Моторин

3.2.1. Інтегровані економічні рахунки та їх компоненти

Інтегровані економічні рахунки дають загальну картину економіки країни. Схема 3.1 показує, що розміщені в колонках інтегровані економічні рахунки включають рахунки інституційних секторів (на обох сторонах виділяються, звичайно, колонка для кожного сектора, які не показані тут окремо). Ці рахунки розбиті на три підгрупи: 1) для поточних рахунків, 2) рахунків накопичення і 3) балансів активів та пасивів. В поточних рахунках фіксується виробництво, розподіл і перерозподіл доходу. Вони показують, як наявний капітал використовується для кінцевого споживання. Закінчуються вони нагромадженням.

Схема 3.1

Інтегровані економічні рахунки

Товари та послуги	Інші країни світу	Уся економіка	Інституційні сектори	Операції, балансуючи статті, активи та пасиви	Інституційні сектори	Уся економіка	Інші країни світу	Товари та послуги
Рахунки поточних операцій
Використання						Ресурси
Рахунки накопичення
Зміни в активах						Зміни в пасивах і чистої вартості капіталу
Баланси активів та пасивів
Активи						Пасиви і чиста вартость капіталу

У рахунках нагромадження фіксуються всі зміни в активах і пасивах і, отже, всі зміни в різниці між активами пасивами — тобто, у власному капіталі, — що відбулись за даний період. В балансах фіксуються запаси активів і пасивів і різниця між ними, які існують на початку і в кінці облікового періоду. Виділяється також колонка для інших країн світу.

Центральна колонка включає операції, балансуючі статті, активи і пасиви, які розташовані в порядку, у відповідності до структури рахунків, про яку говорилося вище. Існує єдиний баланс для всіх операцій з товарами та послугами, а не для кожної з них. Тому рахункам товарів та послуг відповідає спеціальна колонка. В цій колонці відображено кожну операцію з товарами та послугами (виробництво, кінцеве виробництво і т. ін), що зафіксована в рахунках інституційних секторів.

Інтегровані економічні рахунки включають також колонку для суми інституційних секторів (резидентів), тобто для всієї економіки в цілому. Таким чином, стають безпосередньо видимі агреговані показники для всієї економіки.

Тепер ми переходимо до детального знайомлення з елементами, які показані разом в інтегрованих економічних рахунках. Оскільки це роз’яснення є досить непростим, корисно поглянути на схему 3.2, яка включає зведене уявлення рахунків.

Схема 3.2

Зведене надання рахунків

Повна послідовність рахунків для інституційних секторів
Рахунки поточних операцій	І. Рахунок виробництва	І. Рахунок виробництва
	ІІ. Рахунки розподілу та використання доходу	ІІ.1. Рахунки первинного розподілу доходу	ІІ.1.1. Рахунок утворення доходу ІІ.1.2. Рахунок розподілу первинного доходу	ІІ.1.2.1. Рахунок підприємницьких доходів ІІ.1.2.2. Рахунок розподілу інших первинних доходів
		ІІ.2. Рахунок вторинного розподілу доходу
		ІІ.3. Рахунок перерозподілу доходу в натуральній формі
		ІІ.4. Рахунок використання доходу
		ІІ.4.1. Рахунок використання наявного доходу

Продовження схеми 3.2

		ІІ.4.2. Рахунок використання скорегованого наявного доходу
Рахунки нагромадження	ІІІ. Рахунки нагромадження	ІІІ.1. Рахунок операцій з капіталом
		ІІІ.2. Фінансовий рахунок
		ІІІ.3. Рахунок інших змін в активах	ІІІ.3.1. Рахунок інших змін у обсязі активів
			ІІІ.3.2. Рахунки переоцінки	ІІІ.3.2.1. Нейтральний холдинговий прибуток (збиток) ІІІ.3.2.2. Реальний холдінговий прибуток (збиток)
Баланси активів та пасивів	IV. Баланси активів та пасивів	IV.1. Початковий баланс активів та пасивів
		IV.2. Зміни в балансі активів та пасивів
		IV.3. Заключний баланс активів та пасивів
Рахунки операцій
0. Рахунок товарів та послуг	0. Рахунок товарів та послуг
Рахунок інших країн світу (рахунок зовнішніх операцій)
Рахунки поточних операцій	V. Рахунок інших країн світу	V.I. Рахунок зовнішніх операцій з товарами та послугами

Продовження схеми 3.2

	V.II. Рахунок зовнішніх первинних доходів та поточних трансфертів
Рахунки накопичення	V.III. Рахунки накопичення по зовнішнім операціям	V.III.1. Рахунок операцій з капіталом
		V.III.2. Фінансовий рахунок
		V.III.3. Рахунок інших змін в активах	V.III.3.1. Інші зміни в обсязі активів V.III.3.2. Рахунки переоцінки
Баланси активів та пасивів	V.IV. Рахунок зовнішніх активів та пасивів	V.IV.1. Початковий баланс активів та пасивів
		V.IV.2. Зміни в балансі активів та пасивів
		V.IV.3. Заключний баланс активів та пасивів

Структура обліку єдина в усій Системі. Вона використовується щодо всіх інституційних одиниць, підсекторів, секторів та економіки в цілому. Однак деякі рахунки можуть не підходити для деяких секторів. Так само як не всі операції підходять для кожного сектора, а якщо вони підходять для кожного сектора, вони можуть виступати у ролі ресурсів для деяких секторів і способів використання для інших.

Для того, щоб зробити рахунки зрозумілими, необхідно включити цілу низку операцій. Це робиться шляхом використання фактичної класифікації операцій в Системі на рівні деталізації, достатньої для повного розуміння рахунків.

Балансуючі статті можуть бути даними у валовому або чистому вираженні, і різниця між цими двома значеннями складає споживання капіталу. Концептуально, чисті балансуючі статті є більш значними. Однак широко використовуються валові поняття, говорячи конкретно, валові агреговані показники, при цьому валові показники часто оцінюються з більшою легкістю, точністю і швидкістю, ніж чисті показники. В рахунках припускається подвійне надання балансуючих статей.

Покажемо взаємозв язок між рахунками.

Поточні рахунки стосуються виробництва, розподу і використання доходу. Рахунки накопичення охоплюють зміни в активах і пасивах та зміни у власному капіталі (для будь-якої інституційної одиниці або груп одиниць різниця між її активами та зобов’язаннями). Баланси являють собою запаси активів і пасивів та власний капітал.

Рахунки накопичення показують всі зміни між двома балансами. Навіть якщо баланси і не складаються, чітке розуміння концептуального взаємозв’язку між рахунками накопичення та балансами, необхідне для правильної розробки самих рахунків накопичення.

Залежність між поточними рахунками і рахунками накопичення є більш складною. Всі поточні операції призводять або до позитивного змінення власного капіталу (ресурси), або до негативного (у вигляді його використання).

Фіксування операції як поточних ресурсів означає збільшення суми економічної вартості, яку має в наявності інституційна одиниця або сектор; і, навпаки, операція, що фіксується як поточне використання, означає зменшення цієї суми економічної вартості.

Різниця між підсумковою сумою та загальною сумою поточних ресурсів (накопичення) являє собою на даний період зміни у власному капіталі в результаті поточних операцій.

Розглянемо більш детально основні рахунки і покажемо їх взаємозв’язки через головні показники СНР.

Содержание