logo search
Моторин

8. 2. Вимоги щодо міжнародних зіставлень

При проведенні багатобічних зіставлень ускладнюється задача одержання результатів (індексів), що були б чітко погоджені між собою, тобто відповідали б визначеним вимогам. Невиконання цих вимог може призвести до появи протиріч в отриманих результатах.

У практиці міжнародних зіставлень є п’ять найважливіших вимог:

Вимога характерності ваг. В самій загальній формі ця вимога означає, що ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні бути в максимально можливому ступені характерні для економіки країн, що зіставляються; цю вимогу легше задовільнити у випадку ізольованого двостороннього зіставлення і набагато складніше - у випадку багатобічного зіставлення, особливо, якщо розходження в структурі економіки країн , що зіставляються, істотні. Відомий угорський статистик Л.Дрекслер, що у свій час запропонував назву цієї вимоги, так пояснював її суть: «у випадку зіставлення ВВП Індії і Пакистану було б невірно в якості ваг використовувати ціни Бельгії, тому що вони цілком не характерні для економіки цих країн»* . Іншими словами, при зіставленні ВВП двох країн А і Б вимога характерності ваг може бути задовільнена, якщо в якості ваг використовуються або ціна країни А, або ціни країни Б, або середні ціни цих країн. Л.Дрекслер бачив відому аналогію між вимогою характерності ваг у міжнародних зіставленнях і вимогою «актуальності» ваг, запропонованим до традиційних динамічних індексів (індексам цін і фізичного об'єму), відповідно до якого ваги не повинні відставати занадто далеко від поточного періоду і повинні періодично (скажімо, раз у п'ять років) переглядатися. Таким чином, по Л.Дрекслеру вимога характерності ваг (актуальності ваг) задовольняють індекси Лас-иейреса і Пааше, а також Фішера. Однак розходження в структурі ваг різних країн можуть бути набагато більшими, ніж розходження в структурі ваг у динамічних розрахунках, у рамках яких ваги змінюють, принаймні, раз в п'ять років. Тому проблема задовільнення вимоги характерності ваг у міжнародних зіставленнях стоїть набагато гостріше.

Слід відзначити, що згадане визначення характерності, сформульоване Л.Дрекслером, носить досить загальний характер і, мабуть, засновано на припущенні, що зіставляються показники країн, у структурі економіки котрих немає занадто великих розходжень (наприклад, Голландії і Бельгії) і тому можна вважати, що індекси і Ласпейрейса і Пааше задовольняюча вимога характерності ваг. Однак положення речей ускладнюється, коли зіставляються показники країн з істотно різними структурами в структурі. Сьогодні вимога характерності ваг формулюється в більш жорсткій формі, чим у Л.Дрекслера; вона припускає, що використовувані ваги в тій або іншій мірі характерні для обох або навіть усіх країн, що беруть участь у зіставленні. При такому підході індекси Ласпейреса і Пааше при зіставленні ВВП, скажемо Індії і Швеції, не задовільняють вимогу харакгерносги ваг, однак індекс Фішера в цьому відношенні виглядає краще, оскільки він, на думку прихильників жорсткої інтепретації, нібито погашає взаємні відхилення, характерні для індексів Ласпейреса і Пааше. Таке тлумачення засноване на деяких постулатах, що поки не доведені. Варто визнати, що характерності ваг непросто дати конкретну числову характеристику, і це залишає можливість різним інтепретаціям і парадоксальним висновкам. Наприклад, можна визнати індекси Ласпейреса і Пааше в зіставленні ВВП Швеції і Норвегії не задовольняючими вимозі характерності ваг (відповідно до згаданого жорсткого визначення) і в той же час вважати задовольняючим цю вимогу індекс Фішера, отриманний у зіставленні ВВП Індії і Швеції. Дуже корисним для аналізу характерності або нехарактерності ваг може бути порівняння так званого «спреда» (spread) між індексами Ласпейреса і Пааше для різних пар країн; чим більше цей «спред» (тобто різниця), тим більше розходження в структурі ваг порівнюваних країн, тим у меншому ступені індекси задовільняють вимогу характерності ваг.

Вимога незалежності від вибору базисної країни. Зміст цієї вимоги полягає в тому, що на результат зіставлення показників країн (А і Б) не повинно впливати рішення про те, яка країна розглядається в даному зіставленні як базисна; ця вимога припускає, іншими словами, симетричне трактування країн, показники яких зіставляються. Цю вимога в математичній формі можна записати в такий спосіб:

Ia/b х Ib/a = 1, (1.1)

де Ia/b - індекс, що показує відношення показника (цін, фізичного

об'єму) країни А до показника країни Б;

I b/a - індекс, що показує відношення показника країни Б до показника

країни А.

Вимога mpaнзитивності. Ця вимога припускає необхідність чіткого узгодження результатів зіставлень для усіх пар країн, що беруть участь у багатобічному зіставленні. У математичній формі цю вимогу можна записати в такий спосіб:

Ia/b : Ic/b = Ia/c, (1.2)

де Ia/b - індекс, що показує співвідношення показників країн А і Б;

Ic/b - індекс, що показує співвідношення показників країн С і Б;

Ia/c - індекс, що показує співвідношення показників країн А і С.

Таким чином, вимога транзитивності говорить про те, що співвідношення між показниками країн А і С, отримане на основі прямого зіставлення (Ia/c), повинно дорівнювати тій же величині , отриманній непрямим шляхом, тобто діленням індекса Ia/b на індекс Ic/b.

Вимога оберненості факторів. Ця вимога означає те , що добуток індексів цін і фізичного об”єма, отриманних в результаті зіставлення незалежно один від одного, повинен дорівнювати індексу вартості. Іншими словами, повинно виконуватися наступне рівняння:

Iq x Ip = Iqp , (1.3)

де Iq – індекс фізичного об”єма;

Ip – індекс цін;

Iqp – індекс вартості.

Слід відмітити, що на практиці міжнародних зіставлень індекс фізичного об”єма обчислюється непрямим шляхом, тобто діленням індекса вартості на індекс цін ( Iqp : Ip = Iq ). Таким чином, на практиці вимога оберненості факторів, як правило виконується чисто механічно.

Вимога адитивності. Ця вимога означає, що отримані в результаті зіставлень індекси (цін або фізичного об”єма) повинні бути внутрішньо узгодженними, тобто повинні бути чітко узгоджені між собою індекси, обчислені для показника в цілому і окремих його елементів (груп); наприклад, середній індекс витрат на споживання повинен бути чітко узгодженим з індексами витрат на купівлю продовольчих та непродовольчих товарів. Ця вимога, насамперед, означає, що показник ВВП країни А, що оцінений для зіставлень в цінах країни Б, повинен дорівнювати сумі його статтей, оцінених в цінах країни Б.

З одного боку далеко не всі відомі формули індексів задовільняють усі ці вимоги, а з іншого боку деякі вимоги несумісні одна з одною за визначенням. Таким чином, не може в природі існувати формули, яка б задовільняла усі вимоги.

Багатобічні міжнародні зіставлення довгий час носили експериментальний характер. Парні міжнародні зіставлення мають значно більше поширення. Що стосується перерахованих вище вимог, то вітчизняні фахівці з міжнародних зіставлень звертають увагу на недоцільність їхнього протиставлення економічному змісту формули індексів. Питання про конкретні вимоги до індексів вирішується в залежності від того, яким аспектам аналізу надається більше значення, для рішення яких задач економічної статистики будуть використані результати розрахунків.

На наступних етапах міжнародних зіставлень поширювалося коло учасників, удосконалювалися методика й організація роботи. Вперше виміри стали проводитися по регіональному принципу в зіставленнях за 1975 рік, тобто в кожному регіоні виділяється своя країна - центр зіставлень (наприклад, у Європі цю роль виконує Австрія).

У 80-і роки почав формуватися цілий комплекс робіт із міжнародних порівнянь, що включав:

- створення системи для проведення зіставлень у повному масштабі біля 60 відібраних країн кожні 5 років;

- проведення скорочених зіставлень спрощеним методом;

-екстраполяцію порівнянних даних за проміжні роки усередині п'ятилітнього циклу;

- проведення досліджень по удосконалюванню методології міжнародних зіставлень.

У 90-і роки сформувалася ціла система робіт із міжнародних порівнянь. Програма міжнародних зіставлень ООН (ПМЗ ООН) є загальновизнаним світовим статистичним стандартом в області міжнародних зіставлень. В одній із регіональних програм - Європейській програмі зіставлень (ЄПЗ) як складової частини ПМЗ ООН бере участь Україна. До 1991 р. міжнародні зіставлення проводилися в рамках РЕВ. У 1994-1995 р. міжнародні зіставлення між країнами Співдружності Незалежних Держав почали здійснюватися в тісній взаємодії національних статистичних служб і Статкомітета СНД.

У рамках ПМЗ ООН результатами зіставлення є вартісні об'єми ВВП і його складових компонентів у порівняній валюті і паритет купівельної спроможності (ПКС) валют, що дозволяє робити як порівняння рівнів економічного розвитку країн, так і рівнів цін у них. При цьому визначається реальна частка країн у світовому виробництві (табл. 8.1.2).

Таблиця 8.1.2.