6.3 Статистика міжнародної торгівлі товарами

Статистика міжнародної торгівлі товарами є найбільш розвинутим розділом міжнародної статистики торгівлі. Вона вивчає тенденції розвитку міжнародної торгівлі товарами, стан торгівельного балансу, структуру світового експорта по видах товарів, по територіях, динаміку цін, фізичного обсягу експорта та імпорта, умов торгівлі, її ефективності.

Для аналізу тенденцій показників зовнішньо-економічної діяльності використовуються індекси фізичного обсягу зовнішньоторговельного обороту та індекси цін експорту та імпорту, а після цього шляхом порівняння додатково обчислюються індекси умов торгівлі.

Абсолютні показники зовнішньоторговельного обороту широко використовуються в міжнародній статистиці. Вони вимірюються як в натуральних фізичних одиницях так і в вартісних. Розрізняють три види ваги: брутто, нетто і нетто-легальний. Брутто - вага враховує тару, нетто - чиста вага товару. Вага нетто-легальна розраховується шляхом виднімання з ваги брутто певних норм знижок на тару. Він використовується у разі неможливості відділення товарів від тари. Найчастіше в міжнародної практиці використовується вага нетто.

Облік зовнішньоторговельного обороту здійснюється за календарний період, незалежно в рахунок якої угоди чи плану зроблене ввезення або вивезення товару. Самий облік зовнішньоторговельного обороту провадиться у зіставленні з торговельними угодами, а також угодами, включеними в план багатосторонніх інтеграційних заходів країн. Статистичне вивчення товарообороту здійснюється також з урахуванням його географічного виробництва або розподілу, що дає можливість аналізувати орієнтацію країн в їхніх зовнішньоекономічних зв'язках, частку зовнішньої торгівлі країни, рівень та можливості розвитку експорту і імпорту щодо країн та групах країн й ступінь участі окремих держав у міжнародному розподілі праці з урахуванням товарної структури експорту та імпорту.

В зв'язку з тим, що товар, що обертається в зовнішній торгівлі може бути куплений та проданий декілька разів у міжнародній практиці виділяються три методу обліку: 1) країна виробництва - країна споживання; 2) країна відвантаження - країна постачання; 3) країна покупки - країна продажу.

Якщо дані побудовані на вибірковому спостереженні, а не на суцільному, то індекс фізичного обсягу визначається за середньоарифметичною формою індексу, індекс цін - за среднегармонійною.

Індекс умов торгівлі розраховується шляхом відношення середніх цін експорту до індексу цін імпорту. Він залежить від товарної структури і рівня цін на товари в окремих країнах. Аналогічно розраховується індекс цінових співвідношень з окремою країною, і індекс цінових співвідношень по відношенню до експорту.

Якщо ці показники більше одиниці, то умови торгівлі у порівнянні з базисним покращилися, якщо менше - це буде свідчити про несприятливі умови торгівлі.

Деяки країни публікуєть також показник брутто-умов торгівлі, становлячий співвідношення індексів фізичного обсягу з експорту та імпорту.

Обсяг світового товарообороту торгівлі товарами дорівнює сумі експорту всіх країн. Показники імпорту менш надійні, що пов'язане із відмінностями методології його обліку.

В міжнародної статистиці торгівлі товарами для аналізу використовується відносні показники.

Аналіз структури експорту роблят шляхом порівняння питомих вагів самого значущого експортного продукту в різних країнах.

Для аналіза рівня спеціалізації країни в світовому господарстві використовуют коефіцієнт експортної спеціалізації - відношення питомої ваги експорту товару в загальній сумі експорту країни до питомої ваги експорту товару в загальному обсязі світового експорту.

Для характеристики ступіня втягнення країни у світову економіку розраховуют коефіцієнт диверсифікації. Він визначається як різниця між питомою вагою експорту товару в загальній сумі експорту країни та питомою вагою виробництва цього товару в загальному обсязі світової економіки.

Коефіцієнт економічної ефективності зовнішньої торгівлі по кожному товару дорівнює відношенню витрат на імпорт до витрат на експорт. Він повинен бути більше одиниці.

Окремо для експорту по кожному товару розраховуют показник валютної ефективністі експорту, який дорівнює відношенню валютної виручки від експорту до вартості його в цінах виробництва. Аналогічно розраховуют показник валютної ефективністі імпорту шляхом відношення необхідних витрат на виробництво імпорту в країні до витрат на імпорт або відношення виручки від реалізації його всередині країни до витрат на його придбання. Розрахунок ціх показників допомагают визначити питання - які товари мают низьку валютну ефективність. Показники валютної ефективності експорту і імпорту визначають показник купівельної спроможності валюти вітчизняної у порівнянні з іноземною.

В таблиці 6.1 наведені основні показники зовнішньої торгівлі, які дозволяють зробити висновки щодо стану зовнішньої торгівлі України товарами за останні три роки.

Таблиця 6.1

Зовнішня торгівлі України товарами за 1999-2001роки

Млн.дол.США

Роки	Зовнішньоторгі-вельний оборот	Експорт	Імпорт	Баланс
1999	23427,7	11581,6	11846,1	-264,5
2000	28528,5	14572,5	13956,0	616,5
2001	32039,8	16264,7	15775,1	489,6

Отже, за розглянутий період Україна мала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі тільки у 1999 році. Це значить, що за цей період зменшилась імпортозалежність країни. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі в 1999 році обумовлене загальним станом економіки України, спадом виробницта, зниженням реального валового внутрішнього продукту, а отже й експорту товарів.