logo search
ДРЕ

48. Засоби та заходи грошово-кредитної політики.

Основні регулятори (засоби) грошово-кредитної політики:

1.Засоби прямого впливу:

2.Засоби опосередкованого впливу:

Грошова емісія становить комплекс заходів Національного банку стосовно випуску в обіг додаткових грошей, що призводить до збільшення грошової маси і підвищення ділової активності в економіці. Через емісію держава в особі НБ безпосередньо втручається у ринок грошей.

До заходів прямого регулювання позичкових операцій банків можна віднести: визначення (встановлення) маржі; визначення вартості кредитних ресурсів,; кількісні обмеження кредитів комерційними банками клієнтам, у т. ч. обмеження споживчого кредиту; валютні обмеження тощо.

Ставка міжбанківеького кредиту, облікова ставка (% за кредит, який НБ надає всім іншим банкам для поповнення їх надлишкових резервів) застосовується для регулювання інфляційного процесу, сповільнення приросту обсягу грошової маси та для впливу на курс акцій і рівень інвестиційної та ділової активності

Норма обов'язкових резервів. Відповідно до неї розраховуємся грошова сума, яку комерційній банк не має права давати у борг і зобов'язаний тримати на своєму рахунку в НБ для забезпечення ліквідності своїх боргових зобов'язань. Диференціація ставок залежить від виду валюти, виду залучених коштів (джерел їх формування)

Операції з державними борговими зобов'язаннями, облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), емітованими урядом в умовах дефіцитного фінансування держаних витрат – ще один регулятор грошової маси і рівня ділової активності. Купівля НБ ОВДП є засобом збільшення обсягу грошей в обігу і пожвавлення інвестиційного попиту та ділової активності. Продаж - зменшення обсягу грошей в обігу та гальмування інфляційних тенденцій.

Окрім ОВДП, НБУ на відкритому ринку може здійснювати операції з іншими ЦП: казначейськими зобов'язаннями, власними зобов'язаннями (депозитними сертифікатами), комерційними векселями, визнаними Правлінням НБУ, іншими ЦП, та борговими зобов'язаннями, регламентованими чинним законодавством і визнаними НБУ.

Особливе місце в контексті грошово-кредитної політики займає валютне регулювання, зміст якого полягає у відповідній корекції курсу національної грошової одиниці. До компетенції НБУ у питанні валютного регулювання належить: