1.4. Мета і завдання курсу "історія економічних учень"

Метою курсу "Історія економічних учень" є поглиблення вивчення та творче осмислення змісту, передумов та закономірностей еволюції світової економічної науки як цілісної системи економічних поглядів та ідей. Видатний дослідник історії економічного аналізу Й. Шумпетер виокремив чотири основні напрямки, за якими можна отримати користь від занять історією економічної науки:

поглиблення економічних знань, виходячи з того, що "стан будь-якої науки в певний момент у прихованому вигляді містить її історію і не може бути задовільно викладений, якщо цю приховану присутність не зробити відкритою";

знайомство з новими ідеями, усвідомлення того, "які ідеї в науці користуються успіхом і чому", розуміння причин, в силу яких "ми перебуваємо саме на нашій стадії розвитку і не просунулись далі";

знайомство з різноманітними методами та способами мислення, оскільки "навіть дуже замкнутий вчений обов'язково розкриває свій процес мислення";

розуміння еволюції економічних ідей, осмислення "процесу, в ході якого зусилля людей зрозуміти економічні явища в нескінченній послідовності породжують, удосконалюють і ліквідують аналітичні структури"1.

Найважливішими функціями історії економічних учень є:

освітньо-пізнавальна, акумулююча, пов'язана зі збором, вивченням та узагальненням економічних думок та ідей;

пропедевтична, підготовча, зорієнтована на засвоєння змісту базових економічних категорій, шліфування понятійного апарату;

світоглядна, пов'язана зі збагаченням економічного світогляду, формуванням культури економічного мислення, таких його характеристик, як історизм, масштабність, свобода, реалізм, альтернативність тощо;

методологічна, пов'язана з фундаментальністю історії економічних учень, яка формує методологію економічних досліджень;

прогностична, заснована на розробці ймовірнісних суджень про основні тенденції розвитку економічної науки в майбутньому.

Вивчення історії економічних учень охоплює широкий спектр завдань:

формування цілісного уявлення про еволюцію економічної науки на основі усвідомлення закономірностей та загальної логіки розвитку світової економічної думки в єдності домінуючих парадигм та їх теоретичних альтернатив;

систематизація і аналіз економічних уявлень та ідей на основі висвітлення змісту провідних теоретичних напрямів, течій, шкіл, розкриття їх теоретико-методологічних особливостей, порівняльного аналізу та зіставлення;

виявлення взаємозалежності, спадкоємності, розбіжності економічних учень, поглиблення знань з економічної теорії, інших економічних дисциплін;

аналіз та розгорнута характеристика новітніх концепцій, виявлення їх теоретичних джерел, методологічних особливостей та тенденцій розвитку.

У міру того як залишається позаду все значніший пласт культурного

минулого і збільшується обсяг набутого людством досвіду і знань, зростає пізнавальне, просвітницьке, ціннісне, виховне та загальнокультурне значення історії економічних учень. Глибоке розуміння ретроспективи, логіки та закономірностей розвитку економічної науки є:

необхідною умовою опанування здобутків світової і вітчизняної економічної теорії, глибокого засвоєння внутрішньої логіки розвитку економічного знання, уміння вільно орієнтуватись у проблематиці сучасних економічних досліджень, порівнювати альтернативні теоретичні підходи і висновки та усвідомлювати магістральні шляхи розвитку економічної думки;

невід'ємною складовою процесу формування економічної культури фахівців економістів, розвитку економічного мислення, збагачення економічного світогляду, інтелектуального розвитку особистості;

унікальною можливістю оволодіння сучасним інструментарієм, способами та методами економічних досліджень;

важливим імпульсом розвитку творчості, самостійних наукових досліджень, свідомого подолання односторонності поглядів та поверховості оцінок, теоретичних та ідеологічних анахронізмів і догм.

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Сучасна економічна наука побічно багато чим зобов'язана стародавній думці, але небагато чим — безпосередньо.

А. Маршалл

Економічна думка цивілізацій Стародавнього Сходу.

Економічна думка античного світу.

Джерела та витоки економічної науки знайшли своє відображення у численних історичних пам'ятках глибокої давнини. Відомості про господарське життя та спроби теоретичного усвідомлення економічних умов існування, осмислення виробничого досвіду та мотивів господарської діяльності народів стародавніх цивілізацій дійшли до нас в усній народній творчості, світових релігійних системах, перших писемних творах, законодавчих актах тощо.

Економічна думка стародавнього світу (рис 2.1) охоплює значний історичний період. Пам'ятки давнини та твори стародавніх мислителів відображають насамперед стан соціально-економічного та політичного розвитку країн Стародавнього Сходу і античності. Водночас їх можна розглядати як перші пам'ятки економічної думки, спроби узагальнення господарської практики, теоретичного усвідомлення економічних процесів та явищ.

Відмінності становлення та розвитку окремих держав стародавнього світу спричинили відмінності в економічних поглядах мислителів різних країн. Проте економічна думка стародавнього світу мас цілісність якісних особливостей:

виразниками економічної думки стародавнього світу були, як правило, великі мислителі (філософи, теологи), релігійні діячі, правителі рабовласницьких держав, урядові чиновники та ін.;

економічна думка давнини невіддільна від інших форм суспільного мислення, політико-правової та релігійної ідеології стародавніх народів. Серед відомих першоджерел практично неможливо знайти суто економічні твори. Водночас глибокі економічні ідеї містяться у філософських трактатах про політику, мораль, право, ученнях про державне управління, тощо;

досягнутий рівень систематизації економічних поглядів та ідей стародавніх мислителів не сприяв їх виокремленню у самостійну галузь знань, історичні пам'ятки давнини є конгломератом різноманітних уявлень про суспільство, економіку, спостережень і відомостей про господарське життя;

економічній думці стародавнього світу притаманна ідеалізація рабовласницької держави, захист переважно натурального господарювання, ототожнення багатства з натуральною формою продукту, засудження (з позицій моралі, етики) великих торговельних та лихварських операцій як чинників дестабілізації існуючого суспільного устрою;

економічна думка давнини масне стільки аналітичний, скільки нормативний характер, пов'язаний з регламентацією господарської діяльності в інтересах правлячих верств. У працях стародавніх мислителів містяться приписи стосовно того, якою має бути економіка з погляду справедливості, божественних настанов, інтересів правителя, а також практичні рекомендації та поради щодо організації та раціональних методів ведення господарства;

економічні ідеї та обґрунтування економічних процесів та явищ у творах стародавніх мислителів базуються на категоріях моралі, етики, релігійних постулатах тощо.