5.2. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша. Базилевич Історія економічних вчень

1.1. Предмет історії економічних учень та її місце в системі економічних дисциплін

1.2. Теоретико-методологічні засади історії економічних учень

1.3. Основні етапи розвитку економічної науки та періодизація курсу

1.4. Мета і завдання курсу "історія економічних учень"

2.1. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу

2.1.1. Загальна характеристика економічної думки Стародавнього Сходу

2.1.2. Пам'ятки економічної думки Стародавнього Єгипту

2.1.3. Економічна думка Месопотамії

2.1.4. Економічні ідеї у Стародавній Індії

2.1.5. Економічні погляди мислителів Стародавнього Китаю

2.2. Економічна думка античного світу

2.2.1. Загальна характеристика економічної думки античності

2.2.2. Економічні погляди старогрецьких філософів

2.2.3. Економічна думка Стародавнього Риму

3.1. Економічна думка середньовіччя

3.1.1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя

3.1.2. Економічна думка Сходу в середні віки

3.1.3. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів у добу середньовіччя

3.2. Меркантилізм

3.2.1. Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму

3.2.2. Основні етапи розвитку меркантилістської доктрини

3.2.3. Особливості меркантилізму в різних країнах

3.2.4. Значення меркантилізму в історії економічних учень

4.1. Започаткування класичної політичної економії в Аглії та Франції

4.1.1. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку класичної політичної економії

4.1.2. Започаткування класичної школи в Англії

4.1.3. Виникнення класичної політичної економії у Франції

4.1.4. Економічне учення фізіократів

4.2. А. Сміт як фундатор економічної науки

4.2.1. Особливості методології а. Сміта

4.2.2. А. Сміт про сутність і джерела багатства

4.2.3. Теорії вартості, капіталу і доходів

4.2.4. Вплив теоретичної спадщини а. Сміта на еволюцію світової економічної думки

5.1. Еволюція класичної політичної економії в Англії

5.1.2. Наукова спадщина д. Рікардо

5.1.3. Економічне учення т. Мальтуса

5.1.4. Економічні погляди н. Сеніора

5.2. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша

5.2.1. Політична економія ж. Б. Сея

5.2.2. Теорія "послуг" ф. Бастіа

5.2.3. Концепція "гармонії інтересів" г.Ч. Кері

5.3. Завершення класичної традиції. Критичний напрям у політичній економії

5.3.1. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля

5.3.3. Економічні ідеї п.Ж. Прудона

6.1. Соціалістичні утопічні вчення

6.1.1. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій

6.1.2. Ранній утопічний соціалізм

6.1.3. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів

6.1.4. Вплив соціалістичних утопій на еволюцію економічної думки

6.2. Економічна теорія к. Маркса

6.2.1. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму

6.2.2. Особливості методології к. Маркса

6.2.4. Історичне значення марксизму

6.3. Соціал-демократичні економічні концепції

6.3.2. Сутність та економічні концепції соціал-реформізму

6.3.3. Еволюція економічної доктрини соціал-демократії у XX ст.

7.1. Передумови виникнення та методологічні особливості історичної школи

7.1.1. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи

7.1.2. Система "національної економії" ф. Ліста

7.1.3. Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині

7.2. Нова історична школа та соціальний напрям у політичній економії

7.2.1. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї

7.2.2. Еволюція історичного напряму у працях в. Зомбарта та м. Вебера

7.2.3. Соціальний напрям у політичній економії

7.2.4. Внесок історичної школи та соціального напряму в розвиток економічних досліджень

8.1. Виникнення та сутність маржиналізму

8.1.1. Історичні передумови виникнення, зміст та етапи маржинальної революції

8.1.2. Основні ідеї попередників маржиналізму

8.1.3. Австрійська школа граничної корисності

8.2. Формування неокласичної економічної теорії. Кембриджська та американська школи

8.2.1. Теоретико-методологічні особливості неокласичного напряму економічної думки

8.2.2. Економічна теорія а. Маршалла

8.2.3. Розробка а. Пігу економічної теорії добробуту

8.2.4. Американська школа неокласики

8.3. Становлення математичної школи в економічній теорії

8.3.1. Економічні погляди b.C. Джевонса

8.3.2. Модель загальної економічної рівноваги л. Вальраса

8.3.3. Теорія оптимуму в. Парето

9.1. Загальне і специфічне у розвитку економічної думки в україні

9.2. Криза політичної економії та її висвітлення у вітчизняній літературі

9.3. Предмет і метод політичної економії

9.4. Українські витоки інституціоналізму

9.5. Становлення теорії акціонерного підприємництва

9.6. Висвітлення історії політичної економії

10.1.2. Заснування і розвиток кафедри політичної економії та статистики в Імператорському університеті св. Володимира

10.1.3. Викладання економічних дисциплін у Київському університеті

10.2. Погляди представників київського університету на основні проблеми економічної науки з позицій персоніфікованого, проблемного і хронологічного вивчення

10.2.1. Питання методології у творах економістів Київського університету

10.2.2. Земельне та сільськогосподарське питання у науковому доробку економістів

10.2.3. Економічна роль держави в концепціях представників університету

10.3. Становлення та розвиток історико-економічних наук

10.3.1. Дослідження розвитку світової економічної думки в працях університетських учених

10.3.2. Внесок учених Київського університету в становлення та розвиток історико-економічних наук

11.1.1. Історичні умови виникнення кейнсіанства

11.1.2. Інтелектуальна біографія Дж.М. Кейнса

11.1.3. Розробка Дж.М. Кейнсом нової методології економічного аналізу

11.1.4. Структура та логіка "Загальної теорії зайнятості, процента і грошей" Дж.М. Кейнса

11.1.5. Критика Дж.М. Кейнсом постулатів неокласики

11.1.6. Теорія ефективного попиту та макроекономічна модель управління попитом

11.2. Подальша еволюція кейнсіанського напряму: неокейнсіанство

11.2.1. Етапи еволюції кейнсіанського напряму

11.2.2. Неокейнсіанська теорія економічної динаміки та зростання

11.2.3. Неокейнсіанська теорія економічного циклу

11.3. Кейнсіансько-неокласичний синтез

11.3.1. Витоки кейнсіансько-неокласичного синтезу

11.3.2. Хіксокейнсіанство: модель Хікса — Хансена

11.3.3. Вихідна кейнсіанська макроекономічна модель

11.4. Посткейнсіанство

11.4.1. Витоки, методологія та зміст посткейнсіанства

11.4.2. Нове кейнсіанство: пріоритети теоретичного аналізу та макроекономічної політики

12.1. Еволюція неокласичного напряму в першій половині XX ст.

12.1.1. Розбудова неокласичних теорій монополістичної та недосконалої конкуренції е. Чемберліном і Дж. Робінсон

12.1.2. Неортодоксальна теорія й.А. Шумпетера

12.1.3. Неокласичні теорії економічного зростання

12.2. Розвиток європейського неолібералізму в післявоєнний період

12.2.1. Ідейно-теоретичні витоки та сутність неолібералізму

12.2.2. Німецький ордолібералізм та розвиток теорії соціального ринкового господарства

12.2.3. Неоавстрійська школа економічного неолібералізму: погляди л. Фон Мізеса та ф. Фон Хайєка

12.3. Сучасні неоконсервативні економічні теорії

12.3.1. Нове класичне відродження: причини та сутність економічного неоконсерватизму

12.3.2. Монетаризм м. Фрідмена як панівна теорія неоконсерватизму

12.3.3. Економіка пропозиції: теоретичне і практичне значення

12.3.4. Теорія раціональних очікувань та "нова класична макроекономіка"

13.1. Ранній інституціоналізм

13.1.1. Сутність, ідейно-теоретичні та методологічні принципи інституціоналізму

13.1.2. Соціально-психологічний (технологічний) інституціоналізм т. Веблена

13.1.3. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса

13.1.4. Кон'юнктурно-статистичний, або емпіричний, інституціоналізм в. Мітчелла

13.1.5. Особливості англійського інституціоналізму Дж. Гобсона

13.2. Еволюція інституціоналізму у другій половині XX ст. - на початку xxiст

13.2.1. Етапи еволюції, методологічні особливості та структура інституціонального напряму в другій половині XX ст.

13.2.2. Теорії системної трансформації капіталізму

13.2.3. Соціально-інституціональні технократичні концепції

13.3. Економічна теорія неоінституцюналізму

13.3.1. Теорія прав власності та транзакційні витрати. Р. Коуз

13.3.2. Теорія суспільного вибору. Дж. Б'юкенен Ідейно-теоретичні витоки теорії суспільного вибору

13.3.3. Напрями інституціональних змін у новій економічній історії. Д. Норт та р. Фогель