13.2. Еволюція інституціоналізму у другій половині XX ст. - на початку xxiст

Содержание

• 1.1. Предмет історії економічних учень та її місце в системі економічних дисциплін
• 1.2. Теоретико-методологічні засади історії економічних учень
• 1.3. Основні етапи розвитку економічної науки та періодизація курсу
• 1.4. Мета і завдання курсу "історія економічних учень"
• 2.1. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу
• 2.1.1. Загальна характеристика економічної думки Стародавнього Сходу
• 2.1.2. Пам'ятки економічної думки Стародавнього Єгипту
• 2.1.3. Економічна думка Месопотамії
• 2.1.4. Економічні ідеї у Стародавній Індії
• 2.1.5. Економічні погляди мислителів Стародавнього Китаю
• 2.2. Економічна думка античного світу
• 2.2.1. Загальна характеристика економічної думки античності
• 2.2.2. Економічні погляди старогрецьких філософів
• 2.2.3. Економічна думка Стародавнього Риму
• 3.1. Економічна думка середньовіччя
• 3.1.1. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
• 3.1.2. Економічна думка Сходу в середні віки
• 3.1.3. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів у добу середньовіччя
• 3.2. Меркантилізм
• 3.2.1. Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму
• 3.2.2. Основні етапи розвитку меркантилістської доктрини
• 3.2.3. Особливості меркантилізму в різних країнах
• 3.2.4. Значення меркантилізму в історії економічних учень
• 4.1. Започаткування класичної політичної економії в Аглії та Франції
• 4.1.1. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку класичної політичної економії
• 4.1.2. Започаткування класичної школи в Англії
• 4.1.3. Виникнення класичної політичної економії у Франції
• 4.1.4. Економічне учення фізіократів
• 4.2. А. Сміт як фундатор економічної науки
• 4.2.1. Особливості методології а. Сміта
• 4.2.2. А. Сміт про сутність і джерела багатства
• 4.2.3. Теорії вартості, капіталу і доходів
• 4.2.4. Вплив теоретичної спадщини а. Сміта на еволюцію світової економічної думки
• 5.1. Еволюція класичної політичної економії в Англії
• 5.1.2. Наукова спадщина д. Рікардо
• 5.1.3. Економічне учення т. Мальтуса
• 5.1.4. Економічні погляди н. Сеніора
• 5.2. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша
• 5.2.1. Політична економія ж. Б. Сея
• 5.2.2. Теорія "послуг" ф. Бастіа
• 5.2.3. Концепція "гармонії інтересів" г.Ч. Кері
• 5.3. Завершення класичної традиції. Критичний напрям у політичній економії
• 5.3.1. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля
• 5.3.3. Економічні ідеї п.Ж. Прудона
• 6.1. Соціалістичні утопічні вчення
• 6.1.1. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій
• 6.1.2. Ранній утопічний соціалізм
• 6.1.3. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів
• 6.1.4. Вплив соціалістичних утопій на еволюцію економічної думки
• 6.2. Економічна теорія к. Маркса
• 6.2.1. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму
• 6.2.2. Особливості методології к. Маркса
• 6.2.4. Історичне значення марксизму
• 6.3. Соціал-демократичні економічні концепції
• 6.3.2. Сутність та економічні концепції соціал-реформізму
• 6.3.3. Еволюція економічної доктрини соціал-демократії у XX ст.
• 7.1. Передумови виникнення та методологічні особливості історичної школи
• 7.1.1. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи
• 7.1.2. Система "національної економії" ф. Ліста
• 7.1.3. Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині
• 7.2. Нова історична школа та соціальний напрям у політичній економії
• 7.2.1. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї
• 7.2.2. Еволюція історичного напряму у працях в. Зомбарта та м. Вебера
• 7.2.3. Соціальний напрям у політичній економії
• 7.2.4. Внесок історичної школи та соціального напряму в розвиток економічних досліджень
• 8.1. Виникнення та сутність маржиналізму
• 8.1.1. Історичні передумови виникнення, зміст та етапи маржинальної революції
• 8.1.2. Основні ідеї попередників маржиналізму
• 8.1.3. Австрійська школа граничної корисності
• 8.2. Формування неокласичної економічної теорії. Кембриджська та американська школи
• 8.2.1. Теоретико-методологічні особливості неокласичного напряму економічної думки
• 8.2.2. Економічна теорія а. Маршалла
• 8.2.3. Розробка а. Пігу економічної теорії добробуту
• 8.2.4. Американська школа неокласики
• 8.3. Становлення математичної школи в економічній теорії
• 8.3.1. Економічні погляди b.C. Джевонса
• 8.3.2. Модель загальної економічної рівноваги л. Вальраса
• 8.3.3. Теорія оптимуму в. Парето
• 9.1. Загальне і специфічне у розвитку економічної думки в україні
• 9.2. Криза політичної економії та її висвітлення у вітчизняній літературі
• 9.3. Предмет і метод політичної економії
• 9.4. Українські витоки інституціоналізму
• 9.5. Становлення теорії акціонерного підприємництва
• 9.6. Висвітлення історії політичної економії
• 10.1.2. Заснування і розвиток кафедри політичної економії та статистики в Імператорському університеті св. Володимира
• 10.1.2. Заснування і розвиток кафедри політичної економії та статистики в Імператорському університеті св. Володимира
• 10.1.3. Викладання економічних дисциплін у Київському університеті
• 10.2. Погляди представників київського університету на основні проблеми економічної науки з позицій персоніфікованого, проблемного і хронологічного вивчення
• 10.2. Погляди представників київського університету на основні проблеми економічної науки з позицій персоніфікованого, проблемного і хронологічного вивчення
• 10.2.1. Питання методології у творах економістів Київського університету
• 10.2.2. Земельне та сільськогосподарське питання у науковому доробку економістів
• 10.2.3. Економічна роль держави в концепціях представників університету
• 10.3. Становлення та розвиток історико-економічних наук
• 10.3.1. Дослідження розвитку світової економічної думки в працях університетських учених
• 10.3.2. Внесок учених Київського університету в становлення та розвиток історико-економічних наук
• 11.1.1. Історичні умови виникнення кейнсіанства
• 11.1.2. Інтелектуальна біографія Дж.М. Кейнса
• 11.1.3. Розробка Дж.М. Кейнсом нової методології економічного аналізу
• 11.1.4. Структура та логіка "Загальної теорії зайнятості, процента і грошей" Дж.М. Кейнса
• 11.1.5. Критика Дж.М. Кейнсом постулатів неокласики
• 11.1.6. Теорія ефективного попиту та макроекономічна модель управління попитом
• 11.2. Подальша еволюція кейнсіанського напряму: неокейнсіанство
• 11.2.1. Етапи еволюції кейнсіанського напряму
• 11.2.2. Неокейнсіанська теорія економічної динаміки та зростання
• 11.2.3. Неокейнсіанська теорія економічного циклу
• 11.3. Кейнсіансько-неокласичний синтез
• 11.3.1. Витоки кейнсіансько-неокласичного синтезу
• 11.3.2. Хіксокейнсіанство: модель Хікса — Хансена
• 11.3.3. Вихідна кейнсіанська макроекономічна модель
• 11.4. Посткейнсіанство
• 11.4.1. Витоки, методологія та зміст посткейнсіанства
• 11.4.2. Нове кейнсіанство: пріоритети теоретичного аналізу та макроекономічної політики
• 12.1. Еволюція неокласичного напряму в першій половині XX ст.
• 12.1.1. Розбудова неокласичних теорій монополістичної та недосконалої конкуренції е. Чемберліном і Дж. Робінсон
• 12.1.2. Неортодоксальна теорія й.А. Шумпетера
• 12.1.3. Неокласичні теорії економічного зростання
• 12.2. Розвиток європейського неолібералізму в післявоєнний період
• 12.2.1. Ідейно-теоретичні витоки та сутність неолібералізму
• 12.2.2. Німецький ордолібералізм та розвиток теорії соціального ринкового господарства
• 12.2.3. Неоавстрійська школа економічного неолібералізму: погляди л. Фон Мізеса та ф. Фон Хайєка
• 12.3. Сучасні неоконсервативні економічні теорії
• 12.3.1. Нове класичне відродження: причини та сутність економічного неоконсерватизму
• 12.3.2. Монетаризм м. Фрідмена як панівна теорія неоконсерватизму
• 12.3.3. Економіка пропозиції: теоретичне і практичне значення
• 12.3.4. Теорія раціональних очікувань та "нова класична макроекономіка"
• 13.1. Ранній інституціоналізм
• 13.1.1. Сутність, ідейно-теоретичні та методологічні принципи інституціоналізму
• 13.1.2. Соціально-психологічний (технологічний) інституціоналізм т. Веблена
• 13.1.3. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса
• 13.1.4. Кон'юнктурно-статистичний, або емпіричний, інституціоналізм в. Мітчелла
• 13.1.5. Особливості англійського інституціоналізму Дж. Гобсона
• 13.2. Еволюція інституціоналізму у другій половині XX ст. - на початку xxiст
• 13.2.1. Етапи еволюції, методологічні особливості та структура інституціонального напряму в другій половині XX ст.
• 13.2.2. Теорії системної трансформації капіталізму
• 13.2.3. Соціально-інституціональні технократичні концепції
• 13.3. Економічна теорія неоінституцюналізму
• 13.3.1. Теорія прав власності та транзакційні витрати. Р. Коуз
• 13.3.2. Теорія суспільного вибору. Дж. Б'юкенен Ідейно-теоретичні витоки теорії суспільного вибору
• 13.3.3. Напрями інституціональних змін у новій економічній історії. Д. Норт та р. Фогель