Тема 6.8. Формування трудового потенціалу і управління ефективністю його використання

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ І УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНИМ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯМ

1.1. Теоретичні і методичні засади формування трудового потенціалу підприємств

1.2. Сутність і основні фактори управління використанням трудових ресурсів

1.3. Методичні підходи до визначення показників ефективності використання трудових ресурсів

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РАЙОНУ

2.1. Демографічні та соціальні передумови формування трудового потенціалу підприємств

2.2. Аналіз використання трудового потенціалу

2.3. Сучасний стан організації і мотивації праці

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

3.1. Напрями покращення якісного складу трудового потенціалу

3.2. Застосування матеріально-технічних, організаційно-економічних і соціально-економічних факторів управління трудовим потенціалом

3.3. Удосконалення трудових відносин і управління мотивацією працівників

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

У підрозділі 1.1 розглядаються теоретичні та методичні засади формування трудового потенціалу в системі управління трудовими ресурсами аграрних підприємств: склад трудових ресурсів, їх відтворення і використання; поняття “робоча сила”, “трудові ресурси”, “трудовий потенціал”; система чинників, що визначають умови його використання (кількісний і якісний склад населення, соціально-економічне і політичне середовище тощо); ринок аграрної праці і його особливості: порівняно низький рівень кваліфікації працівників; сезонність праці; зайнятість населення в межах особистих селянських господарств.

Підрозділ 1.2 повинен містити теоретичні дослідження сутності і особливостей управління трудовими ресурсами. При цьому визначаються цілі цього управління, інструменти і моделі управління трудовими відносинами, чинники, що впливають на результативність управління, етапи стратегічного і оперативного управління виробничими відносинами персоналу.

У підрозділі 1.3 висвітлюється система показників, що характеризують ефективність використання трудових ресурсів, а також фактори, які впливають на їх рівень. При цьому доцільно розглянути показники руху робочої сили, продуктивності праці і показники соціальної ефективності трудових ресурсів.

Підрозділ 2.1 базується на дослідженні демографічної і соціальної передумови формування трудового потенціалу в аграрній сфері підприємств району. Для цього доцільно провести аналіз чисельного складу трудового потенціалу за віком, фахом, рівнем освіти, зайнятості та ін.

У підрозділі 2.2 проводиться аналіз використання трудових ресурсів підприємств. При цьому використовуються показники, що наведені в підрозділі 1.3. Доцільно провести також аналіз рівня оплати праці і її ролі у підвищенні ефективності використання трудових ресурсів, а також нематеріальних стимулів (зайнятості, умов праці, задоволення потреб робітників). Останнє рекомендується зробити за даними анкетування.

У підрозділі 2.3 розглядається сучасний стан організації і мотивації праці. У процесі цього дослідження слід вивчити: принципи створення виробничих і обслуговуючих бригад, загонів та інших колективів; стиль керівництва в них; умови праці; взаємовідносини між працівниками; мотивація праці; урахування у процесі організації праці віку, стажу і рівня освіти працівників; відчуття уваги і турботи з боку підприємства, довіра до керівництва. Розглядаючи організацію мотивації праці необхідно висвітили систему оплати праці в окремих підрозділах підприємства.

Основні шляхи удосконалення управління використанням трудового потенціалу підприємств району обґрунтовуються в розділі 3. У підрозділі 3.1 слід виявити напрями подальшого покращення якісного складу трудового потенціалу окремого підприємства за рахунок оптимального поєднання ресурсів і факторів виробництва. Це пропонується зробити як на рівні підприємства, так і по окремих його підрозділах.

Підрозділ 3.2 повинен містити дослідження по розробці стратегії ефективного використання трудових ресурсів підприємства, що проводиться на основі детального SWOT-аналізу його розвитку і складається із таких напрямів: 1) управління матеріально-технічними факторами (відтворення матеріально-технічної бази на інноваційній основі, підвищення фондоозброєності праці, зростання автоматизації виробництва); 2) управління організаційно-економічними факторами (впровадження наукової організації праці та виробництва, удосконалення оплати праці, раціональне використання робочого часу); 3) управління соціально-економічними факторами (підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня працівників, покращення умов праці, вдосконалення методів нематеріальної винагороди працівників та системи оцінки їх праці). Крім того, слід дати пропозиції щодо подальшого розвитку сільськогосподарської зайнятості за рахунок заходів на рівні підприємства (у тому числі за рахунок державної підтримки).

У підрозділі 3.3 формулюються напрями трудових відносин і управління мотивацією праці. Вони можуть включати пропозиції по удосконаленню: системи преміювання за підсумками року; оплату за кваліфікацію, класність, стаж роботи; надбавки механізаторам за роботу на нових видах сільськогосподарської техніки тощо. Важливо також налагодити контроль за ефективним використанням трудових ресурсів. Для обґрунтування наведених напрямів удосконалення управління трудовими ресурсами доцільно ретельно дослідити передовий досвід окремих підприємств.