logo search
Економічна соціологія

11. Проблема становлення ринкової економічної культури в Україні (?)

Феномен амбівалентності масової економічної свідомості є продуктом сучасних політико-культурних та економічних змін у нашій країні, що призвели до соціально-економічної нестабільності. За умов деінституціоналізації амбівалентна свідомість є нормою, що відповідає подвійному й суперечливому інституціональному регулюванню соціально-економічних відносин і поведінки.

Масова економічна культура є важливим фактором оновлення економіки та розвитку трансформаційних процесів. У сучасному українському суспільстві спостерігається дефіцит ринкової культури, який виявляється у відсутності розуміння структури й механізмів ринкової економіки, досвіду участі в роботі ринкових структур, уміння виконувати певні економічні ролі в умовах ринкових реалій. Значна частина населення ще досі перебуває в полоні стереотипів, які перешкоджають вивільненню й зростанню потенціалу вільного економічного розвитку суспільства. До таких стереотипів масової економічної свідомості можна віднести:

- зрівняльний ідеал споживання матеріальних благ, що допускає лише незначну розбіжність у рівнях та якості споживання;

- уявлення про незаконність і аморальність великих статків, про кримінальне походження підприємницької діяльності та експлуататорську сутність підприємців;

- покладання всієї повноти відповідальності за матеріальний добробут людини незалежно від її власної економічної активності на державу та офіційну систему соціального захисту населення;

-"державна економічна свідомість" - почуття особистої відповідальності за належну державі власність, виражене в підтримці курсу на відмову від реальної приватизації землі та великих підприємств;

- розуміння економічної реформи в категоріях адміністративного регулювання економіки (зміцнення трудової дисципліни, боротьба з тіньовою економікою, спекуляцією та корупцією, централізоване зниження цін тощо).

Збереження та поширення цих стереотипів гальмує процес модернізації економічної системи та всього суспільства в цілому. Але на тій стадії модернізації, коли в першу чергу постають завдання зміцнення і стабілізації нової економічної системи, її перспективи неправильно було б жорстко обумовлювати лише характером притаманної даному суспільству традиційної економічної культури, оскільки ця культура еволюціонує під впливом процесів, що відбуваються в суспільстві. Іншими словами, серед факторів, здатних привести до позитивного розвитку трансформаційного процесу, слід назвати не тільки характеристики "культурного середовища", у якому функціонують економічні інститути нової суспільної системи, а також ефективність сучасних економічних інститутів, рішення, які приймаються на рівні еліт і владних структур і необхідні для забезпечення первинної ефективності цих інститутів.

У процесі формування нової економічної культури та соціальних механізмів її реалізації необхідно використовувати досвід, нагромаджений країнами розвиненої демократії. Однак при цьому слід уникати сліпого некритичного копіювання. Механічне впровадження нових економічних цінностей неминуче викликатиме реакцію відторгнення. Мова, найімовірніше, повинна йти про можливості оптимального поєднання національних традицій і культурних зразків із тим новим потенціалом, який надає інтеграція в глобальному соціоекономічному просторі, а також про темпи, пріоритети, соціальні витрати цього процесу.