17. Суб’єкти економічних відносин
Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Тому пізнати економічні інтереси, їхній об'єкт можна лише через розкриття суб'єктів економічних відносин.
Суб'єкти економічних відносин — це сторони (фізичні та юридичні особи), які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну та споживання. Кожну із сторін, яких завжди є дві (продавець і покупець або виробник і споживач) слід розглядати як окремого суб'єкта, якому притаманний свій інтерес. Вступаючи у економічні відносини з іншим суб'єктом, він намагається реалізувати цей інтерес (як і той, хто вступає з ним у відносини).
Суб'єктами економічних відносин є як індивід, так і різні соціальні спільноти (підприємство, товариство, асоціація, кооператив тощо), а також держава в цілому. Адже цілком очевидно, що в економічні зв'язки вступають не тільки фізичні, а й юридичні (фірма з фірмою або фірма з індивідумом) особи. Економічні відносини з приводу різного роду форм виробничого, наукового, технічного та іншого співробітництва, торгівлі існують також між державами.
Суб'єкти економічних відносин обов'язково мають бути власниками. Мова йде передусім про індивідуальну власність людини на суспільно-виробничу силу її особистої праці (здібності, знання, досвід, носієм яких є кожна людина). Це зумовлює виключне право кожної людини вільно розпоряджатися своєю продуктивною силою, використовувати її цінності у власних інтересах. Водночас певні суб'єкти мають у своєму розпорядженні засоби виробництва, використовують їх на свій розсуд, розпоряджаються створеними у процесі трудової діяльності благами: споживають, продають, використовують на розвиток виробництва. Ними можуть бути окремі індивіди, сім'ї, підприємства, громадські організації.
Становище суб'єктів економічних відносин постійно змінюється, адже їхній розвиток залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Розвиваючись разом з останніми, вони активно впливають на них через свої інтереси.
Досвід переконав, що уявлення про економічні відносини, їхні суб'єкти, що начебто спрощуються в процесі економічного розвитку, як це було донедавна, є хибним. Процеси, що відбуваються у реальному житті, свідчать про зворотнє, тобто про ускладнення економічної структури суспільства. Витіснення багатоманітних форм господарювання (особистих, приватних, сімейних, колективних) підприємствами, заснованими на державній формі власності, паралізувало економічне життя багатьох суб'єктів виробничих відносин, не давало змоги реалізувати їхні інтереси повною мірою. Це стримувало розвиток економіки.
«Включити» всіх суб'єктів виробничих відносин, їхні інтереси в економічне життя, надати динамізму суспільному виробництву, вивести економіку країни на якісно новий рівень — найважливіше завдання. Його можна вирішити не підпорядкуванням одних інтересів іншим, а поєднанням різнобічних інтересів усіх суб'єктів господарювання.
Відповідно до конкретного історичного характеру економічних потреб економічні інтереси як форма їхньої реалізації також мають історичний характер. Історична форма і соціальна зумовленість економічних інтересів у кожному суспільстві визначаються відносинами виробництва, розподілу, обміну і споживання, які, в свою чергу, залежать від рівня розвитку продуктивних сил. Водночас у певній історичній системі виробничих відносин люди займають різне становище, що зумовлює характер їхньої діяльності, їхні потреби та інтереси.
Економічний інтерес — це вигода, якої досягають у процесі реалізації економічних відносин. Вона забезпечує самостійність, саморозвиток суб'єкта, тобто створення умов, достатніх для його відтворення на рівні прогресивних соціально-економічних досягнень. Якщо економічні відносини не реалізують економічних інтересів, суб'єкти намагаються досягти своєї вигоди поза економічними відносинами (порушують закони, розвивають тіньову економіку, займаються спекуляцією, крадуть тощо).
- 1. Об'єкт, предмет та складові економічної соціології Об'єкт економічної соціології
- Предмет економічної соціології
- Категорії економічної соціології
- Складові економічної соціології
- 3. Економічна соціологія м. Вебера
- 4. Економічна культура як регулятор економічної поведінки
- 5. Господарські ідеології: види, сутність
- 9.2.1. Лібералізм
- 9.2.2. Консерватизм
- 6. Споживацька поведінка
- 7. Теорія показного споживання Веблена
- 8. Економічна дія. Типи та види економічної поведінки
- 9. Національні особливості економічної культури
- 10. Економічна культура радянського суспільства
- 11. Проблема становлення ринкової економічної культури в Україні (?)
- 12. Методологія і методи економічної соціології
- 13. Людина і суспільство в теорії класичної політичної економії (Сміт, Рікардо)
- 14. Економіка і суспільство в теорії структурно-функціонального аналізу аналізу (т. Парсонса, Смелзера)
- 16. Власність як економічна і соціальна категорія
- 17. Суб’єкти економічних відносин
- 18. Безробіття та його види
- 20. Поняття господарської організації
- 21. Типологія господарських організацій
- 21. Соціально-економічна характеристика суспільства радянського типу
- 23. Поняття неформальної економіки
- 24. Соціологія підприємництва Зомбарга
- 25. Неекономічні мотиви підприємницької діяльності