1) Сутність і структура капіталу.

Капітал – це авансована вартість, що в процесі свого руху приносить більшу вартість, тобто самозростає.

Перетворення звичайних грошових знаків на капітал включає:

• Власник капіталу повинен вступити у відносини з іншими виробниками;

• Якщо наявного капіталу недостатньо, звернутися до кредитних установ;

• Найняти певну кількість працівників, щоб забезпечити ефективне функціонування засобів виробництва.

Отже, капітал – це категорія, що виражає не стільки технічні та організаційні, скільки соц.-економічні відносини, тобто капітал як такий може існувати лише за слідуючи умов:

• Високорозвинені товарне виробництво і обіг;

• Наявність такої мотивації виробника як особисте збагачення;

• Зосередження у частини господарюючих агентів значної частки засобів виробництва;

• Відсутність власних засобів виробництва у частини господарюючих агентів, що змушує їх найматися.

Етапи становлення визначення капіталу.

1. А. Сміт: капітал – це запас, що використовується для господарських потреб і приносить дохід.

2. Д. Рікардо: капітал – це та частина багатства, що зайнята у виробництві і необхідна для приведення в дію праці.

3. Мілль: капітал – це попередньо накопичений запас продуктів минулої праці, який забезпечує необхідний для виробничої діяльності будівлі, охорону, знаряддя, а також харчування а також інші засоби і снування.

4. Маршалл: капітал – це сукупність речей, без яких виробництво не могло б здійснюватися з однаковою ефективністю, але які не є безплатними дарами природи.

З погляду зростання вартості, капітал можна поділити на:

• Постійний – це капітал, уречевлений в засобах виробництва, вартість якого в процесі виробництва залишається незмінною.

• Змінний – це капітал, представлений робочою силою, вартість якого в процесі виробництва змінюється, зростає.

Виходячи з цього, структуру вартості товару, виробленого застосування найманої праці можна представити:

W=C+V+m