logo
політична економія №1

Поняття відносин власності

Власність за своєю екон.сутністю з одного боку відображає відносини між людьми з приводу присвоєння засобів виробництва, а з іншого – це спосіб поєднання робочої сили із засобами виробництва. Отже, власність як екон.категорія є екон.основою виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ, становлення і розвитку певної системи виробничих відносин.

Сутність власності виявляється в її об’єктах і суб’єктах. Потенційно об’єктом власності може бути все, що існує на Землі, найважливіші з них: земля, земельні ділянки, угіддя; приватні багатства; основні виробничі засоби; будинки і споруди; матеріально-майнові цінності; гроші, валюта, цінні папери; коштовності; праця, духовно-інтелектуальні об’єкти власності; інформаційні засоби. Суб’єктами власності є: людина (особистість), сім'я, соціальна група, населення регіону, населення країни. Отже, власність одночасно є і юридичною, і економічною категорією.

Економічний аспект власності полягає в тому, що від форм і відносин власності переважно залежать способи і методи господарювання.

У юридично-правовому розумінні власність характеризує відносини щодо присвоєння, володіння та використання людиною різних цінностей.

Внутрішня побудова відносин власності розкривається через такі процеси як привласнення та відчуження.

Привласнення – це процес, спосіб перетворення предметів, ресурсів, природи і суспільства, їхніх корисних властивостей на реальні умови життєдіяльності екон.суб’єктів.

Його складовими є:

Відчуження – це припинення права власності на об’єкти власності.

Право власності за Конституцією України є непорушним і припиняється у разі:

  1. Добровільного відчуження власником свого майна;

  2. Відмови власника від права власності;

  3. Споживання та знищення майна;

  4. Переробки майна для створення нових об’єктів;

  5. Смерті власника;

  6. Ліквідації юридичної особи.