Теорії міжнародного руху капіталу.

1. Неокласична – спираючись на принцип порівняльних переваг Дж. С. Міль в 19 ст. вперше в світі почав розробляти питання руху капіталу між країнами. Він показав, що капітал рухається між країнами через різницю в нормі прибутку, яка в найбільш багатих капіталом країнах має тенденцію до зниження. Норма прибутку дорівнює відношенню прибутку до капіталу.

1.1.Дж. Кейнрс сформулював важливий постулат про альтернативність міжнародної торгівлі і міжнародного руху факторів виробництва, тобто про те, що при певних умовах міграція виробничих факторів могла б замінити міжнародну торгівлю.

2. Неокейнсіанська – дана теорія як і неокласична базується на макроекономічному аналізі. В цьому головний недолік обох теорій. Кейнс виходив з того, що рух капіталу взагалі виникає з нерівності платіжних балансів різних країн. Він підкреслював, що вивіз капіталу з країни здійснюється тоді, коли експорт товарів і послуг перевищує їх імпорт.

3. Марксистська – Карл Маркс обґрунтував вивіз капіталу, його надлишку в країні, яка його експортує. Під надлишком розумів такий капітал, використання якого в країні привело б до зниження норми прибутку. Надлишковий капітал виступає в трьох формах: товарній, виробничій та грошовій.