1) Теорії економічного зростання.

Теорії економічного зростання аналізують чинники і процеси, шляхи досягнення оптимального співвідношення: виробництво, нагромадження, споживання.

Існують такі теорії:

• Теорія чинників розвитку: прибічники вважають, що чинниками розвитку є праця, капітал та населення. Згідно з цією теорією економікою керує нагромадження капіталу, а випуск продукції забезпечується двома видами витрат: капіталом і працею. При цьому не беруться до уваги вплив розвитку науки та нових технологій.

• Теорія виміру капіталу: капітал, поданий інвестиційними товарами, матеріальними благами, які можуть бути використані для виробництва інших товарів, доход на капітал знижується, якщо немає нововведення.

• Теорія тривалої стабільності: цей стан досягається в моделі нагромадження капіталу, за якого рівні реальної заробітної плати і відсотки постійні. Нагромаджується велика кількість виробничих споруд і устаткування при одночасному зростанні доходів.

• Теорія технічних нововведень і зростаючого попиту: за цією теорією швидке зростання інвестицій в науку, створення нових технологій, вдосконалення системи виробництва зумовлюють зростання доходу на кожну одиницю виробничих витрат. Інвестування забезпечує зростання продуктивності капіталу за умови безперервного НТР.

• Теорія напрямку інвестицій: виділяють переважні вкладення або в капітал, або в працю. Залежно від напрямку використання інвестицій розрізняють їх в капіталозберігаючу або працезберігаючу форму.

Аналіз розглянутих теорій засвідчує два моменти: тип економічного зростання залежить від рівня розвитку продуктивних сил і спроможності існуючої системи ефективно використовувати перевагу НТР.