1. Науково-технічний прогрес та його вплив на економічний та соціальний розвиток.
Науково-технічний прогрес (НТП) – це безперервний розвиток науки і техніки, обумовлений потребами суспільного виробництва, зростанням та ускладненням суспільних потреб.
НТП охоплює два паралельні процеси:
науковий прогрес як оновлення знань;
технічний або технологічний прогрес як позитивна зміна характеру використовуваних у виробничому та інших процесах суспільного життя (діяльності) техніки та технології.
НТП є вирішальним чинником соціально-економічного розвитку суспільства, який забезпечує (обумовлює):
зростання продуктивності економічних ресурсів на основі використання у виробництві нових техніки, технології та інформаційних систем (науково-технічні досягнення, пов'язані зі створенням і впровадженням у виробництво нових технологій і товарів, зумовлюють зниження витрат ресурсів на одиницю кінцевої продукції, а отже, дають можливість виготовляти більше продукції за умов обмежених ресурсів, тобто забезпечують економічне зростання);
суттєві структурні зрушення в економіці (позитивні зміни відтво- рювальних, галузевих, соціальних, зовнішньоекономічних, територіальних, функціональних пропорцій);
позитивний вплив на рівноважне економічне зростання через порушення макроекономічної рівноваги під впливом технологічних змін;
підвищення якості продукції на основі застосування новітньої техніки і технології виробництва;
формування і задоволення нових потреб (потреб у новій продукції) суспільства в цілому та окремих його суб'єктів.
Отже, можна сказати, що НТП виконує дві функції:
економічну, яка полягає у забезпеченні економії ресурсів у масштабах національної економіки, зміні її структури і стимулюванні зростання;
соціальну, яка полягає у якіснішому задоволенні та ускладненні існуючих потреб, розширенні кола і формуванні нових потреб.
Існує дві форми НТП:
еволюційна, яка передбачає поступальний розвиток науки і техніки, впровадження досконаліших та передовіших досягнень науки й техніки у всі сфери діяльності;
революційна, науково-технічна революція (НТР), яка передбачає якісні зміни у науково-технічній сфері на основі використання фундаментальних наукових відкриттів та винаходів, які обумовлюють кардинальні перетворення у всіх сферах діяльності (науці, техніці, виробництві, управлінні, соціальній інфраструктурі).
Існує дві концепції НТП: ендогенна й екзогенна.
Згідно з екзогенною (класичною та неокласичною) концепціями НТП досягнення науки і техніки розглядають не як внутрішню причину розвитку виробництва, а як його наслідок отже, НТП трактується як зовнішній фактор впливу на економічну систему. Тобто НТП вважається зовнішньою соціально-економічною силою, яка підвищує ефективність суспільного виробництва.
Розрізняють три основні моделі екзогенного НТП:
нейтральний НТП (збільшення ефективності виробництва не залежить від КВ та приросту трудових ресурсів, а є наслідком впливу зовнішніх факторів);
уречевлений НТП (збільшення ефективності виробництва обумовлюється запровадженням більш досконалого устаткування та кваліфікованої робочої сили);
індукований НТП (збільшення капіталовкладень обумовлює зростання темпів науково-технічного розвитку).
Ендогенна (сучасна) концепція НТП розгядає НТП як внутрішній фактор (внутрішню причину) розвитку економіки, що становить результат особливої (науково-технічної) сфери економічної діяльності, тобто сфери економічної діяльності, яка виробляє нову техніку і технології. Такий (ендогенний) НТП характеризується органічним впливом науки й техніки на розвиток виробництва. З іншого боку, науково-технічний розвиток безпосередньо пов'язаний з макроекономічним середовищем та спрямованістю державної промислової політики.
Отже, науково-технічний прогрес справляє позитивний вплив на рівноважне економічне зростання на будь-якому етапі розвитку. У стані рецесії економічна політика має бути спрямована на відродження завдяки технологічним змінам економічного потенціалу більш швидкими темпами. У стані інфляційного розвитку технологічні зміни особливо бажані, бо саме вони можуть збільшити реальний ВВП і в такий спосіб зменшити інфляцію. Відтак науково-технічний прогрес може стати потужним антиінфляційним засобом. Ці висновки дуже важливі для формування майбутньої економічної політики України, бо можливість виходу з кризи нашої країни ще й досі недостатньо пов’язується з обов’язковим запровадженням усіх досягнень науково-технічного прогресу.
- Тема 1. Державне регулювання як метод управління економікою
- 1. Вади ринкового саморегулювання.
- 2. Функції держави в сучасній економіці.
- 3. Сутність державного регулювання економіки. Основні форми впливу держави на соціально-економічний розвиток.
- 4. Система методів дре, їх класифікація та загальна характеристика.
- 5. Система органів державного регулювання економіки.
- Тема 2. Програмування та прогнозування національної економіки.
- 1. Сутність соціально-економічної стратегії країни. Засоби представлення стратегії та цілей соціально-економічного розвитку країни.
- 2. Соціально-економічне прогнозування.
- 3. Принципи та методи економічного прогнозування.
- 4. Макроекономічне індикативне планування.
- 6. Цільові комплексні програми.
- Тема 3. Фінансово-бюджетна політика. Суспільний сектор економіки.
- 1. Фінансова система країни і державна фінансова політика.
- 2. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету. Засоби політики державних видатків.
- 3. Податки та податкова система країни. Податкове регулювання.
- 4. Сектор загального державного управління (сзду) в економіці країни. Засоби формування і реалізації стратегії розвитку суспільного сектора економіки.
- 5. Державні закупівлі та державні замовлення як засіб регулювання суспільного сектора економіки. Організація держзакупівель. Державні контракти.
- Тема 4. Грошово-кредитне та валютне регулювання економіки. Регулювання цін та інфляції.
- 1.Грошово-кредитна політика, її види та інструменти.
- 2. Грошово-кредитна інфраструктура.
- 3. Валютне регулювання економіки.
- 4. Ціни як об’єкт та інструмент дре: державне регулювання цін та цінове регулювання економіки.
- 5. Антиінфляційне регулювання: суть, напрямки, елементи і заходи антиінфляційної політики.
- Тема 5. Структурна та інвестиційна політика.
- 1. Поняття і значення структури національної економіки.
- 2. Структурна політика: поняття, зміст, типи, механізм, напрямки, цілі, пріоритети, заходи і методи реалізації державної структурної політики.
- 3. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- 4. Організація державного регулювання інвестиційної діяльності.
- Тема 6. Науково-технічна та інноваційна політика.
- 1. Науково-технічний прогрес та його вплив на економічний та соціальний розвиток.
- 2. Необхідність і сутність науково-технічної політики, форми, методи та засоби її реалізації.
- 3. Явище інновації як специфічної форми нтп.
- 4. Державна інноваційна політика. Методи, напрями та заходи державного регулювання інноваційної діяльності.
- Тема 7. Державне регулювання підприємництва.
- 1. Підприємництво в системі економічних відносин суспільства.
- Державне регулювання підприємництва.
- Класифікація перешкод для розвитку підприємництва в Україні
- 3. Державне регулювання процесів у підприємницькому середовищі.
- 4. Державна система підтримки підприємництва.
- 5. Фінансові важелі державної підприємницької політики.
- Тема 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- 1. Зміст, засади і види зовнішньоєкономічної діяльності (зед).
- 2. Напрямки і цілі державного регулювання зед. Державна зовнішньоекономічна політика.
- 3. Органи регулювання зед, їх компетенції та функції.
- 4. Механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі.
- 5. Державне регулювання міжнародної міграції капіталів.
- Тема 9. Соціальна політика.
- 1. Сутність, мета напрямки та засоби реалізації соціальної політики.
- 2. Основні завдання та показники соціальної політики.
- 3. Поняття, напрямки й елементи системи соціального захисту населення.
- 4. Регулювання ринку праці, зайнятості, оплати праці та споживання населення.