4. Механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі.
Механізм державного регулювання ЗЕД - це сукупність правових, фінансово-економічних й організаційно-управлінських форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава стимулює, координує і регламентує діяльність суб'єктів НЕС у сфері ЗЕД відповідно до цілей та завдань зовнішньоекономічної політики держави.
Розглядати методи державного регулювання ЗЕД необхідно у контексті конкретних об'єктів регулювання.
У системі зовнішньоекономічних відносин держави головне місце належить торговельній діяльності. Міжнародна торгівля — це система економічних відносин країн, метою яких є ввезення або вивезення товарів і послуг. До товарів, що продаються та купуються на зовнішньому ринку, належать: готова продукція, сировина, напівфабрикати, а також призначені для продажу продукти інтелектуальної діяльності — патенти, ліцензії, фірмові знаки тощо. Міжнародна торгівля послугами охоплює міжнародний туризм, транспортні послуги, страхові операції, банківські, біржові та посередницькі послуги, ярмарки та ін.
До основних методів державного регулювання зовнішньої торгівлі належать:
правові;
економічні (тарифні методи регулювання);
адміністративні (нетарифні методи регулювання);
валютне регулювання;
заохочення експорту.
Тарифні (митні) методи регулювання ґрунтуються на використанні митних тарифів. Тарифні методи спрямовані на здешевлення експорту і подорожчання імпорту, впливають на фінансові результати роботи учасників ЗЕД.
Митний тариф - це систематизований перелік митних податків на товари, що ввозяться у країну чи вивозяться з неї. А мито, відповідно, - це податок на товари, майно, цінності, які перевозяться через кордон країни.
Класифікація мита здійснюється за об'єктом: експортне, імпортне, транзитне; і за способом обчислення: адвалерне (% митної вартості товару), специфічне (фіксований грошовий збір залежно відваги, обсягу, кількості товару), змішане (комбіноване).
До тарифних засобів (як економічних) відносять також податки і збори з товарів, що ввозяться, податкові кредити експортерам, гарантії, субсидії виробникам експортних товарів, звільнення від податків, надання фінансової допомоги, пільгове експортне кредитування, застосування індикативних цін, встановлення мінімальної митної вартості на окремі товари, імпортні депозити.
До нетарифних (адміністративних) засобів належать ембарго (повна заборона зовнішньоекономічних операцій); квоти; ліцензії; субсидії; демпінг (продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від внутрішніх) та антидемпінгові заходи (антидемпінгове і компенсаційне мито); спеціальні вимоги до товарів (встановлення державних стандартів якості, норм упакування, маркування інших форм торговельних бар'єрів); добровільні обмеження експорту; регламентація (ускладнення) митних процедур (запровадження підвищених вимог до якості, санітарних, технічних та інших стандартів); валютні обмеження (регламентація операцій з валютними цінностями) тощо.
Валютне регулювання становить сукупність заходів з боку держави і НБУ у сфері валютних відносин, які, окрім валютних обмежень, включають регулювання валютних курсів та імпортні депозити. Валютні обмеження охоплюють як сферу зовнішньої торгівлі, так і рух капіталів та кредитів, переказ прибутків, податкових й інших платежів. Валютні обмеження відчутно впливають на ЗЕД: можуть її як стимулювати, так і обмежувати. Зокрема, регулювання залучення та вивезення капіталу через відповідні валютні обмеження (режими обмежень) може сприяти створенню сприятливого інвестиційного клімату (за допомогою державних гарантій переведення прибутків, репатріації капіталу та надання різних пільг), а може обмежувати вплив іноземних інвесторів на економіку країни, яка залучає іноземний капітал.
Законом може бути запроваджено режим обов'язкового розподілу виручки від зовнішньоекономічних операцій в іноземній валюті між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та уповноваженими державними валютними фондами, а також порядок і розміри відрахувань іноземної валюти.
Одним з методів регулювання ЗЕД в рамках валютного регулювання є зміна валютного курсу. Так, девальвація національної валюти сприяє збільшенню експорту і гальмує імпорт, а ревальвація валюти, навпаки, стримує експорт і стимулює імпорт.
Шляхи стимулювання експорту можуть бути такі:
економічне стимулювання (надання експортних кредитів, зниження ставок та продовження термінів кредитування, зниження валютного курсу);
фінансове стимулювання (надання податкових пільг (відтермінування, знижки, часткове або повне звільнення від податків тощо), субсидій);
демпінгова політика;
адміністративні заходи щодо вивезення товарів;
прогнозування (виявлення) перспективних ринків;
інформаційне, консультаційне обслуговування, організація виставок,
ярмарок, підготовка кадрів;
моральне заохочення (дипломатична підтримка).
- Тема 1. Державне регулювання як метод управління економікою
- 1. Вади ринкового саморегулювання.
- 2. Функції держави в сучасній економіці.
- 3. Сутність державного регулювання економіки. Основні форми впливу держави на соціально-економічний розвиток.
- 4. Система методів дре, їх класифікація та загальна характеристика.
- 5. Система органів державного регулювання економіки.
- Тема 2. Програмування та прогнозування національної економіки.
- 1. Сутність соціально-економічної стратегії країни. Засоби представлення стратегії та цілей соціально-економічного розвитку країни.
- 2. Соціально-економічне прогнозування.
- 3. Принципи та методи економічного прогнозування.
- 4. Макроекономічне індикативне планування.
- 6. Цільові комплексні програми.
- Тема 3. Фінансово-бюджетна політика. Суспільний сектор економіки.
- 1. Фінансова система країни і державна фінансова політика.
- 2. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету. Засоби політики державних видатків.
- 3. Податки та податкова система країни. Податкове регулювання.
- 4. Сектор загального державного управління (сзду) в економіці країни. Засоби формування і реалізації стратегії розвитку суспільного сектора економіки.
- 5. Державні закупівлі та державні замовлення як засіб регулювання суспільного сектора економіки. Організація держзакупівель. Державні контракти.
- Тема 4. Грошово-кредитне та валютне регулювання економіки. Регулювання цін та інфляції.
- 1.Грошово-кредитна політика, її види та інструменти.
- 2. Грошово-кредитна інфраструктура.
- 3. Валютне регулювання економіки.
- 4. Ціни як об’єкт та інструмент дре: державне регулювання цін та цінове регулювання економіки.
- 5. Антиінфляційне регулювання: суть, напрямки, елементи і заходи антиінфляційної політики.
- Тема 5. Структурна та інвестиційна політика.
- 1. Поняття і значення структури національної економіки.
- 2. Структурна політика: поняття, зміст, типи, механізм, напрямки, цілі, пріоритети, заходи і методи реалізації державної структурної політики.
- 3. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- 4. Організація державного регулювання інвестиційної діяльності.
- Тема 6. Науково-технічна та інноваційна політика.
- 1. Науково-технічний прогрес та його вплив на економічний та соціальний розвиток.
- 2. Необхідність і сутність науково-технічної політики, форми, методи та засоби її реалізації.
- 3. Явище інновації як специфічної форми нтп.
- 4. Державна інноваційна політика. Методи, напрями та заходи державного регулювання інноваційної діяльності.
- Тема 7. Державне регулювання підприємництва.
- 1. Підприємництво в системі економічних відносин суспільства.
- Державне регулювання підприємництва.
- Класифікація перешкод для розвитку підприємництва в Україні
- 3. Державне регулювання процесів у підприємницькому середовищі.
- 4. Державна система підтримки підприємництва.
- 5. Фінансові важелі державної підприємницької політики.
- Тема 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- 1. Зміст, засади і види зовнішньоєкономічної діяльності (зед).
- 2. Напрямки і цілі державного регулювання зед. Державна зовнішньоекономічна політика.
- 3. Органи регулювання зед, їх компетенції та функції.
- 4. Механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі.
- 5. Державне регулювання міжнародної міграції капіталів.
- Тема 9. Соціальна політика.
- 1. Сутність, мета напрямки та засоби реалізації соціальної політики.
- 2. Основні завдання та показники соціальної політики.
- 3. Поняття, напрямки й елементи системи соціального захисту населення.
- 4. Регулювання ринку праці, зайнятості, оплати праці та споживання населення.