4. Капітал як ресурс тривалого використання
Ринок капіталу та капітальних активів складається з засобів виробництва, що являють собою вторинний фактор виробництва, бо є продуктом людської діяльності.
Види капіталу:
Фізичний капітал – це виробничий фактор довгострокового використання, що виступає у вигляді капітальних товарів для виробництва товарів та послуг.
Сукупний запас фізичного капіталу виступає у вигляді основних фондів фірми, які збільшуються у процесі здійснення інвестування.
Нефізичний капітал – це знання, вміння людей, патенти, авторські права, ліцензії, ноу-хау, різноманітна інформація, які можуть бути використані при організації виробництва (чи в самому виробництві) різноманітних товарів і послуг.
Узагальнюючим вираженням доходу на капітал є показник, що обчислюється як відношення прибутку за звітний період часу (місяць, квартал, рік) до величини капіталу, що використовується. Ця величина вимірюється у відсотках і називається відсотком.
Незалежно від того, чи використовує підприємець орендований капітал чи власний, доходом на капітал все рівно виступає відсоток. У випадку використання власних капітальних ресурсів відсоток включається у неявні витрати і являє собою дохід підприємця як власника.
Відсоток на капітальні ресурси буде тим вище, чим більше продуктивність капітальних активів, що виступають у якості економічних факторів виробництва. Ефективним буде таке вкладення в капітал чи інвестиційний проект, річний дохід від якого не нижче ринкової норми відсотку по будь-якому іншому капітальному активу, включаючи банківський відсоток.
Перед будь-яким споживачем стоїть проблема переваги використання блага у поточному часі чи накопичення капіталу з метою його використання у майбутньому (наприклад, з метою накопичення певної суми для придбання дорогого товару, мандрівки тощо). Для цього споживач частину своїх доходів кладе у банк, щоб через певний час повернути їх з відсотками, що виступають для нього у якості ціни (вартості) відмови від поточного споживання. У даному випадку споживач виступає як кредитор, а банк – як позичальник. Коли потребується сума значно більша , ніж є у певної фізичної чи юридичної особи, то вона звертається у банк за кредитом певної суми на певний час. Повертається кредит банку (кредитору) з відсотками. Таким чином, ціною позичкового капіталу виступає позичковий відсоток.
Позичковий відсоток – це частка створеної вартості, що передається функціонуючим підприємцем фінансовому як сплату за користування позичковими капіталами.
Норма відсотка (r) – це процентне відношення позичкового відсотка до позичкового капіталу:
(12.2)
На ставку відсотку впливає інфляція. Тому розрізняють номінальну та реальну ставку відсотку.
Номінальна ставка відсотку – це ціна використання капіталу, що призначається кредитором.
Реальна ставка відсотку – це різниця між номінальною ставкою відсотку та рівнем інфляції.
Норма відсотка впливає на рівень інвестування в економіку.
Низькі процентні ставки сприяють підвищенню ділової активності підприємців.
Інвестування – це використання частини поточного виробництва для збільшення основних фондів фірми.
Валове інвестування – загальне збільшення запасів капітальних товарів.
Чисте інвестування – збільшення основних фондів фірми без врахування заміни фізично зношеного капіталу.
- Таврійський державний агротехнологічний університет
- Мікроекономіка
- Лекція № 10 (2 години)
- Тема 9. Ринок досконалої конкуренції
- 1. Найпростіша модель поведінки фірми
- 2. Пропозиція фірми у короткостроковому періоді
- 3. Діяльність фірми у довгостроковому періоді
- 4. Досконала конкуренція та ефективність
- Контрольні питання:
- Лекції №№ 11-12 (4 години)
- Тема 10. Монопольний ринок
- 1. Сутність та основні види монополії
- Умови функціонування монопольного ринку:
- Різновиди монополій:
- 2. Попит, сукупний та граничний доход в умовах чистої монополії
- 3. Короткострокова та довгострокова монопольна рівновага
- 4. Монополістичне ціноутворення. Цінова дискримінація
- 5. Економічні наслідки монополії
- 6. Регулювання монополій
- 7. Попит і пропозиція покупця в умовах досконалої конкуренції і монопсонії
- 8. Ціноутворення в умовах монопсонії. Встановлення обсягу закупівель монопсоніста
- Контрольні питання:
- Лекції №№ 113-14 (4 години)
- Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
- 1. Олігополія та монополістична конкуренція: сутність, ознаки, особливості функціонування
- 2. Рівновага на олігополістичному ринку
- 3. Короткострокова та довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції
- 4. Основні моделі олігополістичного ціноутворення
- 5. Поведінка олігополістів: теорія ігор
- 6. Нецінова конкуренція як основна ознака ринку монополістичної конкуренції
- 7. Ефективність функціонування олігополії та монополістичної конкуренції
- Контрольні питання:
- Лекції №№ 15-16 (4 години)
- Тема 12. Ринок факторів виробництва
- Ринок факторів виробництва в умовах досконалої та недосконалої конкуренції
- 2. Заробітна плата як ціна використання праці
- 3. Роль профспілок на ринку праці
- 4. Капітал як ресурс тривалого використання
- 5. Часова перевага та модель дисконтування
- 6. Формування рівноваги на ринку капіталу
- 7. Особливості функціонування ринку землі
- Контрольні питання:
- Лекція № 17 (2 години)
- Тема 13. Загальна рівновага та економіка добробуту
- 2. Ефективність обміну
- 1. Аналіз загальної рівноваги
- 2. Ефективність обміну
- 3. Ефективність виробництва
- 4. Економіка добробуту та теорія квазіоптимуму
- Контрольні питання:
- Лекція № 18 (2 години) Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- Недосконалість ринку та державне втручання в економіку
- 2. Зовнішні ефекти: сутність та основні види
- Види зовнішніх ефектів:
- Коригування зовнішніх ефектів та підходи до вирішення проблеми зовнішніх ефектів
- 4. Суспільні блага. Особливості попиту на чисте суспільне благо
- Контрольні питання:
- Рекомендована література