4. Суспільні блага. Особливості попиту на чисте суспільне благо

Ринкова конкурентна система здатна враховувати тільки приватні потреби, які фінансуються індивідами через ринкове посередництво. Але існують потреби, які неможливо задовольнити через купівлю бажаної кіль­кості товарів чи послуг на приватній основі.

Приватний товар (або чисте приватне благо) – це таке благо, яке виступає у вигляді достатньо малих одиниць і підлягає дії принципу винятковості.

Принцип винятковості означає, що той, хто бажає і може платити рівноважну ціну, отримує благо, а той, хто не може або не бажає пла­тити таку ціну, виключається із числа споживачів вигод, які забезпе­чує дане благо.

Суспільний товар (або чисте суспільне благо) – це благо, яке складається з таких великих одиниць, що здебільшого не може бути продано індивідуальним покупцям, та на яке не поширюється принцип винятковості.

Властивості суспільного блага:

• додаткові споживачі не зменшують доступу до блага іншим: суспільне благо неконкурентне, бо граничні витрати додаткового споживача до­рівнюють нулю.

• не існує ефективних способів відсторонення індивідів від користу­вання вигодами цих благ з самого початку їхнього виникнення. Ви­году суспільних благ суспільство отримує завдяки виробництву таких благ, а не завдяки їхній купівлі, як у випадку з чистим приватним благом.

Особливості попиту на чисте суспільне благо:

• неможливість визначення ціни на окрему одиницю чистого суспіль­ного блага.

• крива попиту на чисте суспільне благо отримується шляхом дода­вання граничних корисностей усіх споживачів при кожному можли­вому обсязі споживання (рис. 14.4).

Основна проблема пов’язана з чистими суспільними благами полягає в тому, що споживач може користуватися вигодами певного продукту, нічого не витрачаючи на його виробництво. Чисте суспільне благо має своєрідний зовнішній ефект, і як тільки хто-небудь починає його споживати, це благо стає доступним для всіх.

Р

Р=Р + Р

Р D^* =

Р

D₂

D₁

0 Q^{* Q}

Q – обсяг суспільного блага;

D₁, D₂ – індивідуальний попит;

D^* - сума корисності споживача.

Рис. 14.4. Попит на чисте суспільне благо

Тому у споживача виникає спокуса уникати виплат, що зменшує можливості пропонувати подібні блага через ринкові угоди. Щоб суспільство користувалось такими благами та послугами, забезпечити їх повинна держава, а фінансувати їхнє виробництво необхідно за допомогою податків.