Моделювання макроекономічного кругообігу

В основу макроекономічного аналізу покладено модель кругових потоків (або модель кругообороту ресурсів, продуктів і доходів). Залежно від того, скільки і які суб’єкти макроекономіки охоплює модель, розрізняють просту та ускладнену моделі закритої приватної економіки (двохсекторна економіка), закриту модель за участю держави ( трьохсекторна економіка) та відкриту модель (чотирьохсекторна економіка) кругообороту ресурсів, продуктів і доходів.

Розглянемо коротко основних учасників кругообігів: 1) сектор домогосподарств представлений усіма приватними господарствами країни, діяльність яких спрямована на задоволення їх власних потреб; 2) підприємницький сектор – це сукупність усіх підприємств (фірм), зареєстрованих в межах країни, діяльність яких спрямована на отримання прибутку; 3) державний сектор представлений усіма державними інститутами, метою яких є задоволення суспільних благ; 4) сектор «закордон» представляє всіх економічних суб’єктів, що перебувають за межами певної країни, включаючи іноземні державні інститути. Також варто виділити фінансовий ринок – той опосередкований механізм, за допомогою якого заощадженні кошти домогосподарств можуть набути форми інвестиційного ресурсу для підприємницького сектору.

Проста модель кругообороту ресурсів, товарів і

послуг та доходів у закритій приватній

економіці виходить із взаємовідносин

двох основних приватних

суб’єктів

сектору домогосподарств та під-

приємницького сектору.

Ускладнена модель кругообороту у закритій

приватній економіці до двох названих вище включає

посередників (фінансовий ринок)(1).

Закрита економіка з участю держави передбачає доповнення її ще одним суб’єктом – державним сектором. Відкрита економіка, окрім названих вище, включає сектор «закордон».(2)