26. Наслідки зовнішньої торгівлі.

Різні вчені оцінюють наслідки наслідки зовнішньої торгівлі досить неоднозначно , проте в цілому вважається, що переважна більшість наслідків зовнішньої торгівлі є позитивними, при чому навіть не залежить розвинена спеціалізація. Дане твердження зручно відображати кривою «виробничих можливостей» рис1.

Проаналізуємо детальніше яку вигоду від зовні. торгівлі отримують країни-експортери і країни-імпортери.

В країні-експортера йде надлишок споживача до зовнішньої торгівлі: А+В+С+Д- надлишок споживача після зовнішньої торгівлі; А+В+С – витрати споживача від зовні. торгівлі; Е – надлишок виробника; А – витрати виробника від зовнішньої торгівлі; В+С- надлишок споживача на світовому ринку

В країні-імопртерів: G+K+H – надлишок споживача до зовнішньої торгівлі; K – надлишок споживача після зовнішньої торгівлі; Е+Н+У – виграші виробника від зовнішньої торгівлі

Співставивши виграші країни-експортера і імпортера можна побачити їх співвідношення для оцінки перспектив кожної. У розвитку зовні. торгівлі – індекс умовної торгівлі - ІТ ; , де – Рі- індекс зміни експортних цін і-ого блага в звітному році; хі – частка іншого в загальному обсязі експорту; Р - індекс зміни імпорту ціни загального блага в звітному році; z - частка зовнішнього блага в загальному обсязі імпорту.

Отже, можна зробити висновок що основним наслідком зовнішньої торгівлі є зниження ціни країни-імпортера, підвищення ціни країни-експортера. Можна зробити логічний висновок про аналогічні зміни в доходах. Згідно з теоремою Столфера- Самуельсона від зовнішньої торгівлі найбільше виграють власники тих ресурсів, які інтенсивно використовуються для виробництва експорту, від зовнішньої торгівлі найбільше виграють власники тих ресурсів які використовуються переважно для виробництва благ, що перебувають у сильний залежності з імпортом.

Але дана теорема справджується при наявності цілого ряду умов, зокрема, незмінна кількість ресурсів, вільна міжнародна торгівлі благами тощо.

Одним із наслідків теореми Самуельсона для випадку змінної кількості ресурсів є теорема Рибчинського «американський вчений», згідно з якою при зростанні пропозиції певного ресурсу найбільше зростають тих власників ресурсів, які в значній мірі використовуються в тих же галузях, що і даний ресурс. Доходи власників інших ресурсів при цьому можуть падати. Перші практичні підтвердження теореми Рибчинського отримали назву «Голландська хвороба».