logo
Makroekonomika_ekzamen_shpori

37.Методи регулювання зовнішньої торгівлі і економічна роль політики протекціонізму.

Розрізняють такі види державного регулювання міжнародної торгівлі:

1)одностороннє

2)двостороннє

3)багатостороннє

Одностороннє регулювання полягає у застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку без погодження або консультацій з торговими партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.

Двостороннє регулювання передбачає, що заходи торгової політики попередньо узгоджуються країнами-торговими партнерами. Кожна із сторін попереджує свого товарного партнера про вживання будь-яких заходів які, як правило, не вносять суттєвих змін у торгові відносини, а лише сприяють їм.

Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торгової політики багатосторонніми угодами.

В залежності від масштабів втручання в міжнародну торгівлю, розрізняють протекціоністську торгову політику і політику вільної торгівлі.

Вільна торгівля – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових відносин, ринкових сил попиту і пропозиції. Така політика базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноземних та вітчизняних товарів.

Протекціонізм – це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і не тарифних інструментів торгівельної політики. Проводячи політику протекціонізму, держава захищає національних виробників, стимулює розвиток національного виробництва. З іншого боку, така політика може призвести до застійних явищ, оскільки послаблюються стимули до технічного прогресу. За такою політикою посилюється нелегальне ввезення товарів контрабандою.

Форми протекціонізму:

1)селективний - скоординований проти окремих країн або окремих видів торгівлі.

2)галузевий - скоординований на захист окремих галузей.

3)колективний – проводиться об’єднаннями країн щодо країн, що не входять в ці об’єднання.

4)прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.