3) Історичні етапи розвитку політичної економії

Вперше термін “економіка” вжив Аристотель у третьому ст. до н.е., який буквально перекладався як вчення, закон для характеристики ведення домашнього господарства в маєтку рабовласника.

Вперше термін “політ. економія” вжив французький дворянин Антуан Монкретьєн, що означало –"державоводство".

Розвиток політичної економії відбувався за етапами, які називалися класичними ситуаціями. Вперше термін “класична ситуація” вжив Й. А. Шумпетер для описання ситуації коли після тривалого періоду боротьби і дскусій настає значний ступінь згоди відбувається об’єднання тих нових і оригінальних робіт, які провадилися раніше. Настанню першої класичної ситуації передував тривалий період панування меркантилізму. Також його називали первісним нагромадженням капіталу. Сутність його полягає у формуванні умов необхідних для підприємницького розвитку виробництва.

Принципи меркантилізму:

ототожнення багатства з грошима, а грошей із золотом і сріблом.

досягнення активного товарного балансу.

необхідність колоній як джерел дешевої сировини.

Паралельно розвивалась класична політична економія, яка починалася в Англії з Уільяма Петті і називалась англійська класична школа, а у Франції – з Буагільбера . Різновидом французької класичної школи є фізіократія, яку започаткував Кене.

Принципи англійської класичної школи:

перенесення досліджень із сфери обігу у сферу виробництва.

абстрактно-дедуктивний метод досліджень.

Принципи фізіократії:

єдина продуктивна галузь – с/г.

продуктивний капітал – лише капітал, вкладений у землеробство.

гроші тільки як засіб обігу

Розвиток даних течій і спричинює класичну ситуацію.