23.Вихідні передумови моделювання економічного зростання. Кейнсіанська модель.

Усі існуючі моделі економічного зростання поділяються на дві групи:

1)маржиналістські моделі – представляють економічне зростання, як результат поєднання граничних продуктів окремих факторів;2)структуралістські моделі – це ті моделі, які представляють економічне зростання, як результат зміни структурних співвідношень між галузями, секторами, сферами національного господарства.

Вперше таку модель описав швецький економіст І.Свенісон на основі “здорового кола”

Рисунок1.

Прикладом структуралістських моделей є “теорії надолуження” Терогена Крона, яка пояснювала вищі темпи зростання країн,що розвиваються, які зробили ставку на інновації порівняно з розвиненими країнами.

Проте на сьогодні найбільш поширеними дослідженнями,які використовуються є маржиналістські моделі. Вперше таку модель в 30-х рр. ХХст. Описав американський неокласик Е.Денісон. Проте недоліком цього, який визнавав сам Денісон було те, що модель працює лише у випадку дії всіх факторів в одному напрямку.

В сучасних умовах маржиналістська модель економічного зростання, як правило, будується на системі 5 рівнянь:

1)виробнича функція Коба Дугласа

2)основна макроекономічна тотожність

Y=C+I

3)рівняння капіталу

K_t=K_t-1+I-W

4)рівняння вибуття капіталу

W=K

5)рівняння інвестиції-будується на основі існуючої норми заощаджень. При цьому припускається, що всі заощадження переходять в інвестиції, інвестиційний лог =0.

I=S Y, S=I/Y

Найпростішим прикладом маржиналістського моделювання є кейнсіанська модель економічного зростання. Автори:Харворт, Доман.

Особливості:1)вдалось подолати одне з ключових проблем Лейнса, це є економічний розгляд в довготривалому періоді;

2)врахувати вплив на економічне зростання ли фактора капіталу,фактора праці вважається не лімітованим;

3)процес вибуття капіталу відсутній;

4)гранична продуктивність капіталу є фіксованою

MPK=

Економічне зростання в таких умовах буде залежати від граничної продуктивності капіталу та норми заощаджень.

Дана модель не погано описувала реалії економічного зростання. В 40-50-х рр.. в умовах відбудови зруйнованого війною господарства в багатьох країнах і відносного надлишку робочої сили.В кінці 50-х на початку 60-х рр..,коли економічна більшість розвинених країн вийшла на рівень повної зайнятості, дана модель перестала реально(адекватно) відображати економічне зростання.