logo search
Makroekonomika_ekzamen_shpori

11. Основні причини, типи та показники інфляції

Інфляція – це зростання загального рівня цін, який проявляється у падінні купівельної спроможності грошей, підвищенням грошової вартості життя. Від інфляції слід розрізняти “інфляційний шок”, тобто одноразове підвищення рівня цін, яке може стати імпульсом для прискорення процесів інфляції, а може і не стати.

Причини інфляції:

  1. диспропорційність державних витрат і доходів, що проявляється в дефіциті державного бюджету, який фінансується за рахунок емісії грошей, що призводить до збільшення маси грошей в обігу;

  2. фінансування інвестицій за рахунок бюджетного дефіциту;

  3. в умовах значної відкритості економіки та її сильні світогосподарські зв’язки можуть призвести до імпортованої інфляції;

  4. інфляція набуває самопідтримуючого характеру в результаті інфляційних очікувань.

Усі причини інфляції можна поділити на 2 теоретичні концепції:

  1. структурна – інфляція виникає через наявність структурних “вузьких” місць в економіці, диспропорції суспільного відтворення, дефіцит державного бюджету, підвищення попиту; за цією концепцією збільшення грошової маси дає можливість інфляції проявитися і стати зростаючим процесом;

  2. монетарна – розглядає інфляцію як чисто грошовий феномен, обумовлений м’якою грошовою і бюджетною політикою держави.

Показники інфляції

Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін.

В залежності від складу та набору товарів розрізняють індекс споживчих цін (індекс Ласпейреса), індекс цін виробників (індекс Пааше), інтегрований індекс (індекс Фішера).

Індекс споживчих цін показує, як змінюються ціни за 2 періоди, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною:

- даний індекс дещо завищує зростання рівня цін, оскільки при його розрахунку нехтують тим фактором, що зі зміною цін відбуваються зміни в структурі споживчих товарів, тобто індекс розраховується для фіксованого кошику товарів.

Частково усуває обмеженість індексу Ласпейреса індекс Пааше, який безпосередньо зважує на товарну структуру:

Відмінності між дефлятором ВВП та індексом Ласпейреса:

  1. дефлятор ВВП відображає зміну цін на всі вироблені товари і надані послуги, а індекс Ласпейреса – тільки на ті товари, які входять до споживчого кошика;

  2. дефлятор ВВП не відображає зміну цін на імпортні товари, оскільки вони не входять до складу ВВП, а індекс споживчих цін передбачає включення до споживчого кошику імпортних товарів;

  3. дефлятор ВВП є поточно зваженим, а індекс споживчих цін є базисно зваженим.

Об’єднуючим показником є індекс Фішера, який є середнім геометричним з цих 2-х індексів: .

Для кількісного виміру темпу цін використовується темп інфляції:

Для кількісного прогнозування інфляції використовується правило 70-ти, яке дає можливість швидко підрахувати кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін: Ti=7. Види інфляції

За характером прояву інфляцію поділяють на:

  1. відкрита – проявляється у тривалому зростанні рівня цін і розгортається на ринках, де діють вільні ціни);

  2. прихована – проявляється через посилення товарного дефіциту в умовах жорсткого державного контролю за цінами).

За характером причини інфляції:

  1. інфляція попиту – формують грошові фактори (емісія, швидкість оберту грошей, стан фінансово-кредитної системи);

  2. інфляція пропозиції (витрат) – виникає внаслідок підвищення середніх витрат на одиницю продукції і зниження сукупної пропозиції; в основі лежать виробничі фактори, зокрема, монополізація виробництва, брак продукції, витратний характер економіки, структурні дисбаланси.

Інфляція за рівнем збалансованості:

  1. збалансована – ціни піднімаються помірно і одночасно на більшість товарів та послуг;

  2. незбалансована – ціни на різні групи товарів піднімаються неодночасно.

За рівнем очікуваності:

  1. очікувана (прогнозована) – і є результатом заходів державної влади);

  2. неочікувана (непередбачуваний стрибок цін).

За темпами приросту:

  1. помірна – характеризується помірним зростанням цін, вимірюється однозначним числом, і, як правило вона стимулює виробників до збільшення пропозиції;

  2. галопуюча – вимірюється двозначним числом;

  3. гіперінфляція – ціни зростають на 1% щодня або на 20% і більше в рік).

Стагфляція – ситуація в економіці, коли одночасно відбувається зростання рівня інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва.

Види інфляції, її економічна роль та напрямки антиінфляційної політики

За характером прояву інфляцію поділяють на:

  1. відкрита – проявляється у тривалому зростанні рівня цін і розгортається на ринках, де діють вільні ціни);

  2. прихована – проявляється через посилення товарного дефіциту в умовах жорсткого державного контролю за цінами).

За характером причини інфляції:

  1. інфляція попиту – формують грошові фактори (емісія, швидкість оберту грошей, стан фінансово-кредитної системи);

  2. інфляція пропозиції (витрат) – виникає внаслідок підвищення середніх витрат на одиницю продукції і зниження сукупної пропозиції; в основі лежать виробничі фактори, зокрема, монополізація виробництва, брак продукції, витратний характер економіки, структурні дисбаланси.

Інфляція за рівнем збалансованості:

  1. збалансована – ціни піднімаються помірно і одночасно на більшість товарів та послуг;

  2. незбалансована – ціни на різні групи товарів піднімаються неодночасно.

За рівнем очікуваності:

  1. очікувана (прогнозована) – і є результатом заходів державної влади);

  2. неочікувана (непередбачуваний стрибок цін).

За темпами приросту:

  1. помірна – характеризується помірним зростанням цін, вимірюється однозначним числом, і, як правило вона стимулює виробників до збільшення пропозиції;

  2. галопуюча – вимірюється двозначним числом;

  3. гіперінфляція – ціни зростають на 1% щодня або на 20% і більше в рік).

Стагфляція – ситуація в економіці, коли одночасно відбувається зростання рівня інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва.