4. Економіка добробуту та теорія квазіоптимуму
Теорія загальної рівноваги має широку область застосування. Вона використовується для аналізу ефективності чи неефективності економіки. Однак найбільш важливу роль вона відіграє у визначенні наукових основ економіки добробуту.
Існують різні критерії оцінки динаміки добробуту. Один з них – критерій Парето, який спирається на ціннісні передумови індивіда і виходить з того, що кожна людина спроможна краще за всіх оцінити свій власний добробут. Це призводить до того, що добробут окремих людей не є співставним. Тому суспільний добробут не може бути визначений шляхом додавання, не є “сумою щастя” всіх членів суспільства.
Відмова від порівняння міжособистих корисностей призводить Парето до заперечення існування єдиного суспільного оптимуму. Замість цього розкривається нескінчена множина неспівставних між собою оптимумів. З точки зору Парето, рух з точки А в точку К є економічно неефективним (див. рис. 13.3). Але це насправді не завжди так. У 30-ті роки Н. Калдор і Дж. Хікс висунули інший критерій: добробут підвищується, якщо ті, хто виграє, оцінюють свої доходи вище за збитки потерпілих.
Припустимо, в нашому прикладі досягнення точки К оцінюється споживачем В максимум в КВ. Таку величину він готовий заплатити споживачу А. Втрати споживача А не перевищують КА (величини, яку споживач А готовий витратити, щоб не допустити просування споживача В у точку К). Якщо КВ > КА, то зміна згідно із критерієм Калдора-Хікса є ефективною. Згідно із цим критерієм компенсаційні виплати є можливими, але не обов’язковими, тобто носять потенційний характер. Т. Сітовскі звернув увагу на внутрішнє протиріччя критерію Калдора-Хікса (рис. 13.6-а).
UB UB
S
T A K
F C
A E
B
S T UA UA
(а) (б)
Рис.13.6. Критерії оцінки добробуту Т. Сітовскі (а) та А. Бергсон (б)
Рух з точки А в точку В покращує згідно із критерієм Калдора-Хікса добробут, так як точка А знаходиться всередині кривої споживацьких можливостей SS , якій належить точка В. Однак і рух із точки В в точку А також є ефективним, з точки зору Калдора-Хікса, тому що точка В знаходиться всередині кривої споживацьких можливостей ТТ , яка проходить через точку А. Таким чином, якщо криві споживацьких можливостей перетинаються, то критерій Калдора-Хікса дає невизначені результати. Тому Т. Сітовскі пропонує подвійний критерій: по-перше, потрібно впевнитись, що рух із першої точки до другої покращує положення згідно із критерієм Калдора-Хікса і, по-друге, перевірити, що зворотній рух із другої точки у першу не покращує положення згідно із критерієм Калдора-Хікса. Лише тоді, коли дотримаються обидві умови, добробут підвищується.
Однак і критерій Т. Сітовскі не знімає проблему, не вирішену Калдором-Хіксом, тому що намагання привести різноякісні корисності до єдиної грошової бази має свої межі. Тому знов залишається гострою проблема розробки системи цінностей. На це звернув увагу А. Бергсон. Він виходить з того, що така система повинна бути розроблена економістами, законодавчими чи виконавчими органами. Створення такої системи означало б побудову карти кривих байдужості (рис.13.6-б), яка відображала б функцію суспільного добробуту.
Однак, критерій Бергсона не має необхідного набору інструментів для побудови функції суспільного добробуту, а без нього – атрибутів, необхідних для його практичного застосування.
Зміна ринкової ситуації може суттєво вплинути на ефективність. Так, припустимо, що виробництво товару Y монополізовано, тоді як товар Х виробляється за умов досконалої конкуренції. Це означає, що PY > MRY = MCY, тоді як PX = MRX = MCX. Розділивши одне рівняння на інше отримаємо:
PY / PX > MCY / MCX , або PY / PX . MRTYX. (13.15)
Оскільки споживачі керуються цінами ринку, вони при зростанні цін на монополізований продукт скорочують його споживання.
В умовах рівноваги для кожного споживача виконується рівняння:
PY / PX = MRSYX. (13.16)
Таким чином, MRSYX > MRTYX. Ресурси, що вивільнюються із монополізованого виробництва перепливають у виробництво товару Х. Це призведе до його перевиробництва і зниженню ціни на нього. Отже, існування монополії викривлює ціни, по-перше, у монополізованому виробництві, по-друге, у всіх інших галузях.
Податки також викривлюють загальну рівновагу, тому що сприяють відхиленню цін від рівноважних. Це впливає, з одного боку, на виробників, а з іншого боку, на вибір споживачів. Останні, намагаючись зменшити податковий тягар, обирають товари-замінники. Зростаючий ефект взамозамінюваності призводить до викривлення сукупного попиту і в кінцевому випадку до втрати ефективності.
Припустимо, споживання товару Х обкладається податком, а споживання товару Y – не обкладається. Якщо податок сплачують продавці, тоді чиста ціна дорівнює ринковій за вирахуванням суми податку:
Pp = Pt (1 – t), (13.17)
де Pp – чиста ціна;
Pt – роздрібна ціна з податковою надбавкою;
t – податкова надбавка до ціни.
Звідси (Pt – Pp) – величина податку з кожної одиниці товару Х.
Для покупців:
= MRSYX (13.18)
Однак виробники орієнтуються не на роздрібну ціну Pt, а на ту ціну, яку реально отримують, тобто Pp. Отже, для продавців:
= MRTYX (13.19)
Але так як Pt > Pp, то MRSYX < MRTYX. Таким чином, суспільство несе втрати ефективності, податок перешкоджає досягнути оптимуму по Парето.
В реальній дійсності зустрічаються обидва розглянутих вище випадки. Якщо виробництво товару Y монополізовано, а товару Х ні, можна застосувати податкову політику і за її допомогою намагатись відтворити порушену рівновагу. Якщо завдяки податку вдасться підняти ціни на товар Х, приплив додаткових ресурсів в цю галузь припиниться і може навіть виникнути ситуація тиску на галузь, в якій панує монополія. Загальна рівновага досягається на новому рівні, на рівні квазіоптимуму. Теорія квазіоптимуму стверджує, що у випадку, коли в одній галузі викривлення не можуть бути усунуті, краще відмовитись від досягнення максимуму ефективності в іншій галузі, з тим щоб збалансувати економіку в цілому.
- Таврійський державний агротехнологічний університет
- Мікроекономіка
- Лекція № 10 (2 години)
- Тема 9. Ринок досконалої конкуренції
- 1. Найпростіша модель поведінки фірми
- 2. Пропозиція фірми у короткостроковому періоді
- 3. Діяльність фірми у довгостроковому періоді
- 4. Досконала конкуренція та ефективність
- Контрольні питання:
- Лекції №№ 11-12 (4 години)
- Тема 10. Монопольний ринок
- 1. Сутність та основні види монополії
- Умови функціонування монопольного ринку:
- Різновиди монополій:
- 2. Попит, сукупний та граничний доход в умовах чистої монополії
- 3. Короткострокова та довгострокова монопольна рівновага
- 4. Монополістичне ціноутворення. Цінова дискримінація
- 5. Економічні наслідки монополії
- 6. Регулювання монополій
- 7. Попит і пропозиція покупця в умовах досконалої конкуренції і монопсонії
- 8. Ціноутворення в умовах монопсонії. Встановлення обсягу закупівель монопсоніста
- Контрольні питання:
- Лекції №№ 113-14 (4 години)
- Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
- 1. Олігополія та монополістична конкуренція: сутність, ознаки, особливості функціонування
- 2. Рівновага на олігополістичному ринку
- 3. Короткострокова та довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції
- 4. Основні моделі олігополістичного ціноутворення
- 5. Поведінка олігополістів: теорія ігор
- 6. Нецінова конкуренція як основна ознака ринку монополістичної конкуренції
- 7. Ефективність функціонування олігополії та монополістичної конкуренції
- Контрольні питання:
- Лекції №№ 15-16 (4 години)
- Тема 12. Ринок факторів виробництва
- Ринок факторів виробництва в умовах досконалої та недосконалої конкуренції
- 2. Заробітна плата як ціна використання праці
- 3. Роль профспілок на ринку праці
- 4. Капітал як ресурс тривалого використання
- 5. Часова перевага та модель дисконтування
- 6. Формування рівноваги на ринку капіталу
- 7. Особливості функціонування ринку землі
- Контрольні питання:
- Лекція № 17 (2 години)
- Тема 13. Загальна рівновага та економіка добробуту
- 2. Ефективність обміну
- 1. Аналіз загальної рівноваги
- 2. Ефективність обміну
- 3. Ефективність виробництва
- 4. Економіка добробуту та теорія квазіоптимуму
- Контрольні питання:
- Лекція № 18 (2 години) Тема 14. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- Недосконалість ринку та державне втручання в економіку
- 2. Зовнішні ефекти: сутність та основні види
- Види зовнішніх ефектів:
- Коригування зовнішніх ефектів та підходи до вирішення проблеми зовнішніх ефектів
- 4. Суспільні блага. Особливості попиту на чисте суспільне благо
- Контрольні питання:
- Рекомендована література