logo
шпоры ек

16.Нематеріальні активи, їх оцінка, амортизація.

Нематеріальні активи - це категорія яка виникає внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їхнього використання в господарській діяльності з отриманням доходу.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року або одного операційного циклу, якщо він довший за рік, для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.

Елементний склад нематеріальних активів:

право користування природними ресурсами

право користування майном

право на знаки для товарів і послуг

право на об'єкти промислової власності

авторські та суміжні права

гудвіл

інші нематеріальні активи

Оцінка нематеріальних активів, зокрема об'єктів інтелектуальної власності найчастіше здійснюється із застосуванням дохідного, а також витратного підходу. У ряді випадків, зокрема при визначенні вартості права користування земельною ділянкою, може бути використаний також порівняльний підхід. Наявність нематеріальних активів у складі необоротних активів підприємства визначається наявністю патентів, ліцензій, прав користування природними ресурсами і т.д.

Особливістю оцінки нематеріальних активів (майнових прав інтелектуальной власності) є практично повна відсутність ринку подібного майна, що робить неможливим застосування порівняльного підходу.

Найчастіше використовується витратний підхід, - метод заміщення і метод прямого відтворення.

Також для оцінки нематеріальних активів (майнових прав інтелектуальной власності) може бути використаний дохідний підхід, - метод розділення прибутку, метод додаткового прибутку, метод роялті і ін.

Нематеріальні активи можуть бути переоцінені. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості активу на його залишкову вартість.

Амортизація нематеріального активу здійснюється на протязі строку його корисного використання, але не більш 20 років. Метод амортизації вибирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.