Чергування е з и
Ненаголошені [е] та [и] у вимові іноді сплутуються між собою: ниести (нести), диетина (дитина).
Звук [е] чергується з [и] у випадках:
коли деякі дієслівні корені, у яких знаходиться [е], поєднуються з суфіксом -а- (терти - стирати, простерти - простирати, вмерти - вмирати);
у словах стелити- застилати, кляну- проклинати.
Буква е пишеться:
якщо при змінюванні неясний звук випадає (серпень - серпня; шевця- швець); виняток: деякі дієслівні корені, у яких випадає ненаголошений [и]: проривати- прорву, починати- почну;
якщо при змінюванні неясний звук чергується з [i]: летіти- літати; виняток: крім слів, у яких [і] чергується з [и] (дитина- діти, звисати- звіситися);
в сполученнях -ере-, -еле- (перейти, передгір’я, береза); але на межі кореня і суфікса може також бути сполучення -ери-, -ели- (великий- вел+икий; перина- пер+ина).
Буква и пишеться у відкритих складах -ри-, -ли- (гриміти, тривога, глитати, криниця).
Перевірити вірне написання букв е та и можна наголосом (велич - великий, непримирений - мир, шести - шестеро).
Втім, у деяких словах (переважно іншомовних) написання перевірити ніяк неможливо. Ці слова треба просто запам’ятати:
апельсин, бензин, бетон, декада, делегат, демократія, директор, диригент, колектив, кишеня, левада, легенда, леміш, лимон, математика, медаль, минуле, пенал, ремонт, рецепт, тепер, тремтіти, чекати та ін. |
- Орфографія:
- Голосні звуки:
- Приголосні звуки:
- М’який знак та апостроф
- Правопис окремих слів
- Самостійні частини мови
- Службові частини мови
- Пунктуація:
- Основні принципи української орфографії
- Орфограма
- Передача на письмі звукового складу слів
- Голосні звуки
- Чергування е з и
- Ненаголошені е та и в префіксах
- Ненаголошені е та и в суфіксах
- Чергування і з іншими голосними
- Правопис і та и в основах українських слів
- Правопис і та и у префіксах українських слів
- Правопис і та и в суфіксах українських слів
- Правопис і, ї та и в основах іншомовних слів
- Правопис у в основах іншомовних слів
- Написання о та а
- Написання о та у
- Чергування е з о після шиплячих та й
- Приголосні звуки
- Глухі приголосні
- Приголосні у кінці префіксів
- Правопис приголосних в словах іншомовного походження
- Чергування приголосних
- Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- Чергування у —в
- Чергування і— й
- Чергування з — із – зі(зо)
- Уподібнення приголосних за місцем творення
- Спрощення в групах приголосних
- Тверді і м’які приголосні
- Подовжені приголосні і їх позначення
- Подовжені м'які приголосні
- Подвоєння букв внаслідок збігу
- Написання нн в прикметниках і похідних словах
- Неподвоєні й подвоєні приголосні в словах іншомовного походження
- Вживання м'якого знака
- Вживання апострофа
- М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- 2. Апостроф не пишеться:
- Принципи правопису значущих частин слова
- Правопис складних слів
- Слова із частинами напів- і пів-
- Велика літера у власних назвах
- Правила переносу слів Орфографічні правила переносу
- Технічні правила переносу
- Самостійні частини мови іменник Відмінкові закінчення іменників
- Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- 1. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.
- 1) Іменники середн. Роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): міста, села; плеча, прізвища; знання, знаряддя, моря, обличчя, поля.
- 2) Іменники чол. Роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:
- Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- Творення і правопис імен по батькові
- Прикметник
- Правопис и та і в закінченнях прикметників
- Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- Присвійні прикметники
- Числівник Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- Дієслово Суфікс -ти неозначеної форми дієслова
- Чергування приголосних у дієсловах
- Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- Складні та складені прислівники
- Службові частини прийменники Написання складних прийменників
- Розрізнення прийменників і префіксів
- Сполучники Написання солучників
- Розрізнення сполучників та інших частин мови
- Частки Написання часток
- Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- Правопис не з дієсловом
- Вигуки Написання вигуків
- Розділові знаки
- Система розділових знаків
- Принципи української пунктуації
- Загальні пунктуаційні правила
- Виділення речення на письмі
- Кома в простому реченні
- Кома в складному реченні
- Крапка з комою
- Двокрапка
- Три крапки
- Знак оклику
- Знак питання
- Знак виноски
- Розділові знаки при прямій мови
- Розділові знаки при непрямій мови
- Пряма мова
- Непряма мова
- Розділові знаки у цитатах