Чергування приголосних у дієсловах
При змінюванні дієслів у теперішньому часі (що роблю? що робиш?) і в простому майбутньому (що зроблю? що зробиш?) приголосні г, к, х, д, т, з, с перед закінченням можуть чергуватися із шиплячими ш, ч, ж, дж.
У дієсловах І дієвідміни чергування відбувається в усіх особах, напр., колихати- колишу, колишеш, колишуть; казати- кажу, кажеш, кажуть.
У дієсловах ІІ відміни чергування відбувається тільки в 1-й особі однини: їздити- їжджу, їздиш, їздять; ходити- ходжу, ходиш, ходять.
У дієслові бігти звук [ж] виступає в усіх особах (біжу, біжиш, біжите, біжать).
Крім того, в дієсловах ІІ дієвідміни, основа яких закінчується на приголосні б, п, в, м, ф, у 1-й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням з'являється [л]: терпіти- терплю, терпиш, терплять; робити- роблю, робиш, роблять.
Якщо звук [л] з'являється в дієсловах І дієвідміни, то він зберігається в усіх особах: сипати- сиплю, сиплеш, сиплете, сиплють.
ДІЄПРИКМЕТНИКИ І ДІЄПРИСЛІВНИКИ
Пасивні дієприкметники
У суфіксах пасивних дієприкметників н ніколи не подвоюється: сказаний, закінчений, запрограмований, довершений.
У суфіксах пасивних дієприкметників пишеться лише е, є (а не и, ї): занепокоїти- занепокоєний, зачинити- зачинений.
Вживання и та і на кінці дієприкметника та дієприслівника
У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и.
У кінці активних дієприкметників у називному відмінку множини завжди пишеться буква -і, напр.:
дієприслівники (що роблячи?)- ревучи, сидячи, сяючи;
дієприкметники (які?)- сяючі, ревучі, сидячі.
ПРИСЛІВНИКИ
Прислівники, утворені від прикметників
Прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, повністю зберігають правопис цих прикметників: туманний- туманно, дорожчий- дорожче.
Прислівники, утворені злиттям прийменника з короткою формою прикметника в різних відмінках, пишуться разом: завидна, дочиста, насухо, згарячу, помаленьку, віддавна.
Прислівники, утворені злиттям прийменника по з прикметником на -ому, -и, пишуться через дефіс: по-новому, по- батьківському, по-батьківські.
Це стосується і прислівників, утворених таким же чином від займенників: по-всякому, по-іншому.
Два прислівника, утворені за допомогою прийменника в, пишуться окремо: в цілому, в основному.
Прислівники типу по-новому треба відрізняти від поєднання прийменників з прикметником по новому (проспекту). Прислівник відповідає на питання як?- живемо по-новому. Словосполучення (прийменник з прикметником) відповідає на питання по якому?- по новому проспекту. Прийменник в цьому випадку поєднується не з прикметником, а з іменником проспекту.
- Орфографія:
- Голосні звуки:
- Приголосні звуки:
- М’який знак та апостроф
- Правопис окремих слів
- Самостійні частини мови
- Службові частини мови
- Пунктуація:
- Основні принципи української орфографії
- Орфограма
- Передача на письмі звукового складу слів
- Голосні звуки
- Чергування е з и
- Ненаголошені е та и в префіксах
- Ненаголошені е та и в суфіксах
- Чергування і з іншими голосними
- Правопис і та и в основах українських слів
- Правопис і та и у префіксах українських слів
- Правопис і та и в суфіксах українських слів
- Правопис і, ї та и в основах іншомовних слів
- Правопис у в основах іншомовних слів
- Написання о та а
- Написання о та у
- Чергування е з о після шиплячих та й
- Приголосні звуки
- Глухі приголосні
- Приголосні у кінці префіксів
- Правопис приголосних в словах іншомовного походження
- Чергування приголосних
- Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- Чергування у —в
- Чергування і— й
- Чергування з — із – зі(зо)
- Уподібнення приголосних за місцем творення
- Спрощення в групах приголосних
- Тверді і м’які приголосні
- Подовжені приголосні і їх позначення
- Подовжені м'які приголосні
- Подвоєння букв внаслідок збігу
- Написання нн в прикметниках і похідних словах
- Неподвоєні й подвоєні приголосні в словах іншомовного походження
- Вживання м'якого знака
- Вживання апострофа
- М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- 2. Апостроф не пишеться:
- Принципи правопису значущих частин слова
- Правопис складних слів
- Слова із частинами напів- і пів-
- Велика літера у власних назвах
- Правила переносу слів Орфографічні правила переносу
- Технічні правила переносу
- Самостійні частини мови іменник Відмінкові закінчення іменників
- Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- 1. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.
- 1) Іменники середн. Роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): міста, села; плеча, прізвища; знання, знаряддя, моря, обличчя, поля.
- 2) Іменники чол. Роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:
- Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- Творення і правопис імен по батькові
- Прикметник
- Правопис и та і в закінченнях прикметників
- Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- Присвійні прикметники
- Числівник Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- Дієслово Суфікс -ти неозначеної форми дієслова
- Чергування приголосних у дієсловах
- Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- Складні та складені прислівники
- Службові частини прийменники Написання складних прийменників
- Розрізнення прийменників і префіксів
- Сполучники Написання солучників
- Розрізнення сполучників та інших частин мови
- Частки Написання часток
- Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- Правопис не з дієсловом
- Вигуки Написання вигуків
- Розділові знаки
- Система розділових знаків
- Принципи української пунктуації
- Загальні пунктуаційні правила
- Виділення речення на письмі
- Кома в простому реченні
- Кома в складному реченні
- Крапка з комою
- Двокрапка
- Три крапки
- Знак оклику
- Знак питання
- Знак виноски
- Розділові знаки при прямій мови
- Розділові знаки при непрямій мови
- Пряма мова
- Непряма мова
- Розділові знаки у цитатах