Виділення речення на письмі
Речення - це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично та інтонаційно оформлена як відносно закінчена цілість.
В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець - крапка, знак питання, знак оклику або три крапки.
У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка (Ольга посміхнулася.).
Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику: Фантазіє! Ти- сило чарівна! (Л.Українка).
У кінці питального речення ставиться знак питання (Сьогодні я такий щасливий!).
Якщо ж питальне речення вимовляється з особливим почуттям, то ставиться ще й знак оклику (Наскільки ж тоді я був не правий?!).
Три крапки в кінці речення ставляться тоді, коли хочуть показати, що думка ще не закінчена або що треба зробити велику паузу ("Охо-хо…"- зітхнув старий).
КРАПКА
Крапка вживається:
у кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення (Ніч. Спека.);
у кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня інтонація оклику або питання (Вирішить завдання. Зробіть коротенький аналіз речення.);
у кінці графічно скороченого слова (напр.; і т.д.);
для виділення приєднувальних конструкцій: Будуть козаки подорожні проїжджати, твій голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М.Пригара);
після назв дійових осіб перед їх репліками в драматичних творах: Василь. І довго це ти будеш чухатися? Конюх. Вибачте, пане. Винен.
КОМА
Розставляючи у реченні коми, слід перш за все орієнтуватися не на інтонацію, а на будову речення, тому що не завжди там, де пауза, ставиться кома, і не завжди там, де кома, робиться пауза.
Одиночні коми ставляться між однорідними членами речення і між частинами складного речення (Я підвівся, поглянув їй у очі). Якщо вжита одиночна кома, завжди робиться пауза.
Парні коми виділяють з обох боків деякі підрядні речення, відокремлені члени речення і внесення (звертання, вставні і вставлені слова та речення, слова-речення).
Парні коми тому й називаються парними, що вживаються парами: одна ставиться перед відокремленою групою слів, друга- після неї (Спи, моя дитинко, спи).
Але одна з ком не ставиться, якщо відокремлена частина стоїть на початку речення або в його кінці (Не працюючи, нічого в житті не доб'єшся).
Виділена комами з обох частин частина речення промовляється трохи іншим тоном або трохи швидше, ніж все речення.
- Орфографія:
- Голосні звуки:
- Приголосні звуки:
- М’який знак та апостроф
- Правопис окремих слів
- Самостійні частини мови
- Службові частини мови
- Пунктуація:
- Основні принципи української орфографії
- Орфограма
- Передача на письмі звукового складу слів
- Голосні звуки
- Чергування е з и
- Ненаголошені е та и в префіксах
- Ненаголошені е та и в суфіксах
- Чергування і з іншими голосними
- Правопис і та и в основах українських слів
- Правопис і та и у префіксах українських слів
- Правопис і та и в суфіксах українських слів
- Правопис і, ї та и в основах іншомовних слів
- Правопис у в основах іншомовних слів
- Написання о та а
- Написання о та у
- Чергування е з о після шиплячих та й
- Приголосні звуки
- Глухі приголосні
- Приголосні у кінці префіксів
- Правопис приголосних в словах іншомовного походження
- Чергування приголосних
- Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)
- Чергування у —в
- Чергування і— й
- Чергування з — із – зі(зо)
- Уподібнення приголосних за місцем творення
- Спрощення в групах приголосних
- Тверді і м’які приголосні
- Подовжені приголосні і їх позначення
- Подовжені м'які приголосні
- Подвоєння букв внаслідок збігу
- Написання нн в прикметниках і похідних словах
- Неподвоєні й подвоєні приголосні в словах іншомовного походження
- Вживання м'якого знака
- Вживання апострофа
- М'який знак і апостроф в іншомовних словах
- 2. Апостроф не пишеться:
- Принципи правопису значущих частин слова
- Правопис складних слів
- Слова із частинами напів- і пів-
- Велика літера у власних назвах
- Правила переносу слів Орфографічні правила переносу
- Технічні правила переносу
- Самостійні частини мови іменник Відмінкові закінчення іменників
- Закінчення іменників іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- 1. У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.
- 1) Іменники середн. Роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): міста, села; плеча, прізвища; знання, знаряддя, моря, обличчя, поля.
- 2) Іменники чол. Роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:
- Закінчення іменників іі відміни в родовому відмінку множини
- Творення і правопис імен по батькові
- Прикметник
- Правопис и та і в закінченнях прикметників
- Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників
- Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники
- Правопис вищого ступеня порівняння прикметників
- Присвійні прикметники
- Числівник Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
- Дієслово Суфікс -ти неозначеної форми дієслова
- Чергування приголосних у дієсловах
- Прислівники, утворені поєднанням прийменника з іменником
- Прислівники, утворені від числівників та прислівників
- Складні та складені прислівники
- Службові частини прийменники Написання складних прийменників
- Розрізнення прийменників і префіксів
- Сполучники Написання солучників
- Розрізнення сполучників та інших частин мови
- Частки Написання часток
- Правопис не з іменними частинами мови та прислівником
- Правопис не з дієсловом
- Вигуки Написання вигуків
- Розділові знаки
- Система розділових знаків
- Принципи української пунктуації
- Загальні пунктуаційні правила
- Виділення речення на письмі
- Кома в простому реченні
- Кома в складному реченні
- Крапка з комою
- Двокрапка
- Три крапки
- Знак оклику
- Знак питання
- Знак виноски
- Розділові знаки при прямій мови
- Розділові знаки при непрямій мови
- Пряма мова
- Непряма мова
- Розділові знаки у цитатах