Національний рівень заробітної плати

Економічне становище країни

Суспільна продуктивність праці

Виробництво ВНП на душу населення

Конкуренція на ринку праці

Співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу

Структура міри праці

Якість праці

Мінімальний рівень заробітної плати має бути не нижчим від прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум – це мінімальна кількість засобів, потрібних для забезпечення життєдіяльності працівника і членів його сім’ї, відновлення робочої сили.

Існують дві основні форми прожиткового мінімуму:

1) фізіологічна (життєві засоби, потрібні для задоволення

лише головних фізіологічних потреб) та

2) соціальна (мінімальні духовні та соціальні потреби).

Ставка заробітної плати

Підприємницький прибуток – це винагорода, яку одержує

підприємець за виконання організаційних, управлінських функцій, новаторство та ризик

Підприємницький прибуток

Розрахунковий (бухгалтерський) –

різниця між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво

Рента – це ціна, що сплачується за використання землі та інших

природних ресурсів, кількість яких суворо обмежена.

Позичковий процент – винагорода, яку одержує власник грошей

за те, що надав їх суб’єктам господарської діяльності.

Дивіденди – доходи власників функціонуючого капіталу у вигляді

нарахувань на акції.

Середній рівень доходів населення країни та їх диференціацію

найчастіше визначають на основі аналізу сімейних доходів.

Сімейний дохід – сума доходів свідомо організованої на основі

родинних зв’язків та спільності побуту невеликої групи людей,

життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціальних,

економічних та духовних потреб індивідів, сім’ї.

Джерела сімейних доходів досить різноманітні. Доходи сім’ї

можуть складатися як з трудових доходів, так і з доходів від

власності та у вигляді соціальної допомоги.

Yandex.RTB R-A-252273-3