Джерела формування сімейних доходів

власність на ресурс «праця», який не має відособленого від власника існування і забезпечує доходи у фірмах (заробітна плата, доходи від особистого підсобного господарства, від індивідуальної та кооперативної трудової діяльності, нормальний прибуток підприємця, гонорари);

власність на ресурси, що мають відокремлене від їх власника існування, забезпечує такі форми доходів: процент, рента, орендна плата, прибуток, дивіденди тощо;

державні трансфертні виплати (пенсії, допомоги, безплатні послуги в галузі освіти та охорони здоров’я, пільги та ін.

інші джерела (спадщина; дарування; виграші і т. ін.).

Про рівень життя населення свідчить не тільки рівень сімейних

доходів, а й напрямки їх використання, до яких належать:

• придбання економічних благ довгострокового користування (квартир, меблів, електропобутової техніки, затрати на освіту, довгострокове страхування життя тощо);

• придбання економічних благ поточного споживання (одяг, їжа, оплата комунальних послуг з охорони здоров’я, транспортних та інших послуг);

• сплата податків та обов’язкових неподаткових платежів; інші витрати;

• придбання цінних паперів, нерухомості та іншого майна з метою збереження цінності заощаджень або ж з метою отримання додаткових доходів на заощаджені кошти;

• інші витрати

Заощадження – це частина доходу, що не споживається. Отже, заощадження З дорівнюють національному доходу НД мінус споживання С:

З = НД-С.

Заощадження здійснюють домогосподарства, підприємства, організації та держава.

У ринковій економіці основними об’єктами заощадження є домогосподарства та підприємства