Економічний прибуток

Валовий дохід (виручка від реалізації)

Бухгалтерський прибуток

Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми) витратами виробництва.

Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми і внутрішніми, з урахуванням нормального прибутку) витратами виробництва.

Нормальний прибуток – звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу. Кінцевий фінансовий результат, який найбільше цікавить підприємця називається чистим прибутком.

Чистий прибуток – прибуток, який залишається у розпорядженні підприємця після розрахунків з бюджетом за податковими та обов’язковими платіжними зобов’язаннями.

Економічний прибуток – це надлишок від нормального прибутку, що є результатом ініціативи підприємця, його вміння знайти найкраще застосування і комбінацію економічних ресурсів, здійснити нововведення, ризикнути. При його розрахунку можливі такі ситуації:

- економічний прибуток є від’ємною величиною, що свідчить про необхідність пошуку вигідніших шляхів застосування наявних ресурсів;

- економічний прибуток є нульовим – це означає, що підприємець отримує нормальний прибуток і альтернативне застосування вкладених засобів не збільшить його дохід;

- економічний прибуток є додатною величиною, що засвідчує ефективне використання ресурсів.

Засобами вимірювання прибутку є його маса (абсолютна грошова величина) та норма (якісний відсотковий показник).

Маса прибутку – це абсолютний обсяг прибутку в грошовому вираженні.

Норма прибутку характеризує ступінь прибутковості капіталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього авансованого капіталу.

П′ = П/К х 100%

де П′ – норма прибутку; П – маса прибутку; К – величина авансованого капіталу.

Функції прибутку:

- облікова, індикативна, що характеризує прибуток як найважливіший показник, критерій ефективності господарської діяльності фірми;

- розподільча, що характеризує прибуток як основне фінансове джерело розвитку фірм і суспільства в цілому;

- стимулююча, що визначає прибуток як потужний мотивуючий чинник, генератор економічного розвитку, здійснення інвестицій та нововведень.

Економічна роль прибутку:

- прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;

- прагнення отримати прибуток сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, упровадженню досягнень науково-технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;

- прибуток є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення потреб суспільства, що зростають.

Промисловий капітал та його кругообіг. Стадії кругообігу і функціональні форми промислового капіталу.

Найзагальніше уявлення про сутність капіталу як самозростаючої вартості дає формула його руху:

Г-Т - Г',

Де Г – авансовий капітал (гроші); Т – товарний капітал (товар); Г' – авансовий капітал з приростом (гроші, Г + АГ).

Реальний кругооборот промислового капіталу проходить три логічно-послідовні стадії:

I – закупівля необхідних факторів виробництва (засобів виробництва (ЗВ) та робочої сили (РС));

II – виробництво визначеної товарної маси; ПІ- продаж виробленої товарної продукції

ЗВ

Г – Т …В… Т - Г'

РС

Грошовий капітал

Послідовні стадії та функціональні форми кругообороту промислового капіталу

Кругооборот промислового капіталу – безперервний рух капіталу за трьома стадіями із послідовною зміною форм і поверненням у свою початкову форму у збільшеному, як правило, обсязі. Безперервний рух капіталу за логікою його кругообороту є оборотом капіталу.