7. Доходи, що утворюються внаслідок використання певних факторів виробництва (факторні доходи):

- доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів;

- рентний дохід;

- процентний дохід, або прибуток на капітал;

- підприємницький дохід (прибуток) у вигляді залишкового доходу.

Доходи – це сума грошових засобів та натуральних надходжень до суб’єктів господарського життя. У вузькому значенні дохід – це потік грошових надходжень в одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік).

Доходи

Із споживчим призначенням(використовуються на задоволення особистих потреб людини (харчування, одяг, взуття, житло, предмети побуту, культурно-освітні послуги, тощо)).

З виробничим призначенням (спрямовуються на нагромадження – збільшення основного капіталу і оборотних засобів, а також створення страхових запасів)

Доходи

первинні

вторинні

Первинні доходи утворюються у сфері матеріального виробництва в процесі створення й розподілу національного доходу.

Вторинні (похідні) доходи – доходи, які отримують працівники нематеріальної сфери, а також непрацездатна частина населення у процесі перерозподілу первинних доходів (національного доходу).

Значення доходів

Сутність та механізм розподілу доходів. Форми розподілу доходів за трудові результати та економічну діяльність. Заробітна плата: як ціна товару «робоча сила» та форма розподілу за результатами праці. Форми та системи заробітної плати.

Під функціональнимв економічній теорії розуміють розподіл доходів за факторами виробництва (ресурсами), до них замонетаристською концепцієюналежать праця, капітал, земля і підприємницькі здібності, а за марксистською–речові фактори (земля і капітал) та особовий (робоча сила).

В економічній теорії є два принципово різні підходи до виявлення законів функціонального розподілу доходів: марксистський і маржиналістський.

Розподіл доходів – це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням. Реалізована на ринку продукція перетворюється на грошову виручку. Після вилучення з неї вартості спожитих засобів виробництва залишається грошовий (валовий) доход, або новостворена вартість, у процесі розподілу якого виникають вертикальні зв’язки: між державою і членом суспільства, між державою і підприємством, між підприємством і його працівником, між власником засобів виробництва і найманим робітником та ін.

Функціональний розподіл доходів означає розподіл доходу залежно від ролі кожного фактора у створенні продукту (праці, землі, капіталу та підприємництва). Відповідно до означених факторів національний дохід розподіляється на заробітну плату, ренту, процент та прибуток.

На характер розподілу факторів виробництва впливають три групи чинників:

• закони, що регулюють розвиток продуктивних сил;

• економічні закони функціонування ринку;

• економічна роль держави

Хоч поняття функціонального розподілу доходу панують у поточній статистиці, нині економісти акцентують увагу на іншій проблемі розподілу – на відмінностях у рівнях доходу різних груп домогосподарств. Розподіл доходів між домогосподарствами називають родинним або персональним розподілом доходів. Це поняття характеризує розподіл доходів серед різних домогосподарств без посилання на джерело доходу чи суспільний клас, до якого належить домогосподарство.