17. Робочий день, його структура та границі. Необхідна та додаткова праця.

Сутність робочого дня; структура робочого дня: необхідний та додатковий робочий час; границі робочого дня.

Робочий день – це час доби, на протязі якого робочий працює на підприємстві капіталіста.

В умовах капіталістичного товарного виробництва робочий день приховано поділяється на дві частини – на необхідний і додатковий робочий час. Протягом необхідного робочого часу робітник створює вартість, яка дорівнює вартості його робочої сили. Протягом додатково робочого часу він створює додаткову вартість.

Додаткова вартість, що виробляється шляхом абсолютного збільшення робочого дня за межі необхідного робочого часу, називається абсолютною додатковою вартістю.

Є максимальні межі робочого дня: фізична і соціальна, пов’язані з необхідністю задовольняти фізичні і соціальні потреби найманих робітників. Фізична межа визначається часом, необхідним для відпочинку і задоволення фізичних потреб робітника, з метою відтворити витрачену робочу силу. Соціальна межа визначається часом, необхідним для задоволення інтелектуальних, духовних, соціальних потреб.

Співвідношення класових сил визначає тривалість робочого дня.У наші часи у багатьох країнах з розвинутою ринковою економікою законодавство встановило 8-годинний робочий день, тому збільшення абсолютної додаткової вартості відбувається за рахунок підвищення інтенсивності праці, наднормових робіт, приробітків після основної норми. Другий спосіб збільшення виробництва додаткової вартості (відносний) полягає в тому, що при незмінному робочому дні зменшується частка необхідного робочого часу і, відповідно зростає частка додаткового робочого часу. Такий спосіб можливий при підвищенні продуктивності в галузях, що виробляють предмети споживання робітників.