21. Два способи виробництва додаткової вартості Абсолютна та відносна додаткова вартість. Надлишкова додаткова вартість.

Додаткова вартість – це вартість, яка створена найманим робітником понад вартості його робочої сили. Існують два способи виробництва додаткової вартості: абсолютна та відносна.

Абсолютна додаткова вартість - додаткова вартість, отримана шляхом збільшення тривалості робочого дня, а точніше – збільшення додаткового робочого часу. Виробництво абсолютної додаткової вартості переважало на ранній стадії розвитку капіталізму. Але збільшення робочого дня наштовхує на фізичні і соціальні межі.

Існування фізіологічної межі пояснюється тим, що робочий день не може тривати 24 години на добу: робітникові потрібен час на сон, відпочинок, на задоволення духовних потреб, певний час він повинен приділяти сім’ї.

Відносна додаткова вартість - додаткова вартість, яка виникає в результаті скорочення необхідного робочого часу і відповідного збільшення додаткового робочого часу внаслідок підвищення продуктивності праці в суспільстві. Скорочення необхідного робочого часу стає можливим, якщо зростає продуктивність праці в галузях, які виробляють товари, які споживає робітник і його сім’я, і в галузях, які виробляють засоби виробництва. Тоді вартість робочої сили знизиться, зменшиться необхідний робочий час, а додатковий час збільшиться.

Той капіталіст, який першим застосує на своєму підприємстві більш досконалу технологію, організацію праці, підвищує кваліфікацію своїх робітників, отримає надлишкову додаткову вартість. Отримання надлишкової додаткової вартості можливе, ккщо на даному підприємстві індивідуальна вартість одиниці товару нижча від суспільної, ринкової. Підприємець буде отримувати надлишкову додаткову вартість до того часу, доки ця досконала технологія не розповсюдиться на інші підприємства. Надлишкова додаткова вартість є різновидом відносної додаткової вартості.