10. Величина вартості товару. Індивідуальний та суспільно необхідний робочий час.

Величина вартості товару; індивідуальний робочий час; суспільно необхідний робочий час: сутність, приклад.

Відомо, що вартість товару створюється витратами абстрактної суспільно необхідної праці. Величина вартості визначається витратами праці і вимірюється робочим часом. Для того щоб визначити вартість товару, треба виміряти витрати праці, адекватною мірою якої є час, витрачений на виробництво одиниці товару.

Однак на виробництво одиниці одного й того ж товару різні товаровиробники витрачають різну кількість робочого часу, отже, індивідуальна вартість та індивідуальний робочий час в них різні. Фірми можуть застосовувати різні технології, їхні робітники відрізняються різним рівнем кваліфікації, на одній фірмі краще організована праця, на іншій – гірше. Тому й індивідуальна вартість одиниці продукту в них різна.

Індивідуальна вартість – це вартість одиниці товару окремого товаровиробника.

Ринок не визнає індивідуальної вартості. Ринок формує єдину для даного товару суспільну (ринкову) вартість і ціну одиниці товару.

Величина вартості визначається не індивідуальними, а суспільно необхідними витратами праці, які визначаються суспільно необхідним робочим часом. Суспільно необхідним робочим часом є час, що витрачений на виробництво товару при середніх, найбільш поширених умовах виробництва, тобто при середній продуктивності праці, середній технології, організації виробництва, кваліфікації робітників. Суспільно-необхідний робочий час – це час, за який вироблялася основна маса товару даного виду.

Наприклад, на виробництво одиниці товару одна група товаровиробників витрачає 8, інша – 10, третя –12 годин. При цьому перша група виробляє 25%, друга – 60%, третя – 15 % усіх товарів. Суспільно-необхідним часом тут буде 10 годин, тому що саме за цей час виготовляється основна маса даного товару.