26. Сутність і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.

Необхідність та сутність відтворення; типи відтворення; просте відтворення: сутність, особливості; розширене відтворення: сутність, джерело.

Метою капіталістичного товарного виробництва є створення і привласнення додаткової вартості. Капіталіст не хоче і не може обмежитись одноразовим привласненням додаткової вартості, він хоче отримувати її постійно, тому процес виробництва безперервно повторюється. Процес виробництва, який розглядається не як одиничний акт, а як такий, що безперервно повторюється, відновлюється, є процес відтворення.

У процесі відтворення відтворюються матеріальні блага, засоби виробництва, робоча сила и й виробничі відносини.

Капіталіст після продажу вироблених товарів може придбати засоби виробництва замість тих, що були використані; найманий робітник за отриману заробітну плату купує необхідні предмети особистого споживання. Так відтворюються продуктивні сили.

У процесі відтворення капіталіст залишається власником засобів виробництва, а робітник від них відокремлений, і щоб з’єднатися з ними, продає свою робочу силу. Це й означає, що в процесі відтворення відтворюються капіталістичні виробничі відносини.

Слід розрізняти просте і розширене відтворення.

При простому розміри виробництва з року в рік залишаються незмінними. А це означає, що створювана в виробництві додаткова вартість йде на особисте споживання підприємців. Варто зазначити, що при простому відтворенні, яка б не була первісна природа капіталу, через певний час він повністю перетвориться в капіталізовану додаткову вартість. При простому відтворенні додаткова вартість перетворюється в капіталістичний дохід.

При розширеному відтворенні процес виробництва відновлюється і повторюється в усе зростаючому масштабі у зв'язку з тим, що частина додаткової вартості йде на зростання функціонуючого капіталу. При розширеному відтворенні додаткова вартість розподіляється на дві частини: одна йде на задоволення особистих потреб, тобто перетворюється на капіталістичний дохід, а друга використовується на придбання додаткової робочої сили і засобів виробництва, тобто перетворюється на капітал (нагромадження капіталу).