Економічна роль держави в ринковій економіці.

Адам Сміт відводив державі в економіці роль „нічного вартового”, тобто це рль невтручання держави в регулювання ринковою економікою – ліберальний підхід. На відміну від Адама Сміта, Кейнс відводив державі активну роль держави щодо регулювання ринковою економікою – кейнсіанський підхід.

Причини втручання держави:

1. нездатність ринкової економіки розв’язати проблеми монополії;

2. нездатність ринкової економіки забезпечити задоволення суспільних потреб;

3. нездатність ринкової економіки протидіяти зовнішнім ефектам. Зовнішні ефекти (екстерналії) – це шкідливі викиди;

4. нездатність ринкової економіки забезпечити розв’язання соціальних потреб:

• освіта

• житло

• охорона здоров’я

Державне регулювання ринкової економіки – це вплив держави на діяльність господарюючих суб’єктів та ринкову кон’юктуру з метою забезпечення нормальних умов функціонування ринкового механізму та розв’язання соціальних проблем.

Критерії, за якими держава має втручатися в регулювання РЕ:

1. забезпечення свободи і вигоди обміну як виробникам, так і споживачам і третім особам;

2. повна інформація про товари – про їх якість в першу чергу;

3. поєднання ринку із принципом соціальної справедливості: рівний доступ до економічних ресурсів, встановлення необхідних для життя кожної людини продуктів тощо.

2. Економічні функції держави – це заходи, що вживає держава для регулювання ринкової економіки. Реалізуються ці функції через економічну політику держави. Функції:

1) законодавча – створення законод. та нормативних актів як бази для ек. діяльності суспільства;

2) регулююча – захист конкуренції на ринку через антимонопольний комітет;

3) розподільна – держава перерозподіляє як ек. ресурси, так і доходи;

4) стабілізуюча – держава має стабілізувати як рівень зайнятості населення, так і рівень інфляції, на державі лежить відповідальність щодо зайнятості населення та інфляції.

3. Методи державного регулювання ринкової економіки – це сукупність сопсобів, прийомів і засобів де-вного впливу на соціально-економічний розвиток країни. Всі методи поділ. на:

1. прямі – це методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічний процес. До прямих відносять:державні контракти, замовлення (де-ва заздалегідь встановлює певний обсяг виробництва продукції, яку вона зобов’язана купити у виробника);субсидії, субвенції, дотації і ліцензії – це все допомоги.

2. непрямі – це сукупність опосередкованих засобів де-вного впливу на діяльність суб’єктів економіки. Це сукупність правових та економічних методів. Правові – це система законів і законодавчих актів, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання. Економічні методи – це створення державою фінансових і матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб’єктів господарювання (наприклад пільги для певного кола населення, зменшення тарифів по оплаті за електроенергію). Це певні заборони та обмеження, що проявляються через певні укази і розпорядження з боку Президента та КМУ.

Головні завдання держави в умовах ринкових економічних систем:

—  правове забезпечення функціонування ринкового механі­зму;

—  організація грошового обігу;

—  захист і сприяння розвитку конкуренції;

—  виробництво суспільних благ;

—  мінімізація трансакційних витрат;

—  компенсація зовнішніх ефектів (екстерналій);

—  стабілізація макроекономічних коливань;