91. Функції держави в ринковій економіці.

Регулюючі функції держави в ринковій економіці зводяться до трьох основних — законодавчої, стабілізуючої, розподільчої. Законодавча функція передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які встановлюють певні «правила гри», тобто правові засади ринкової економіки, таким чином, гарантуючи однакові права й можливості для суб'єктів усіх форм власності і господарювання. Для захисту конкуренції як основної умови і регулятора ринкової економіки держава розробляє антимонопольне законодавство. Це дає можливість суб'єктам ринкової економіки реалізувати свої інтереси, примушує їх діяти узгоджено і не порушувати об'єктивних законів ринку. І відбувається це природно, без команд і наказів. Стабілізуюча функція держави полягає у підтриманні високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також у стимулюванні економічного зростання. Для цього держава: 1) визначає цілі, напрями і пріоритети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їхньої реалізації, використовує грошово-кредитні та бюджетно-податкові важелі; 2) бере на себе організацію пропозиції грошей; 3) забезпечує зайнятість населення і стабільний рівень цін, проводячи відповідну фіскальну і кредитно-грошову політику, спрямовану на запобігання інфляції та безробіттю. Розподільча функція пов'язана, з одного боку, з досягненням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з другого — з більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці. Для здійснення цієї функції, яка сприяє виправленню певних недоліків ринкової системи, держава: 1) здійснює перерозподіл коштів груп населення, які мають високі доходи, на користь непрацездатних і малозабезпечених, проводячи відповідну фіскальну політику, політику регулювання цін; 2) установлює і контролює мінімальний розмір заробітної плати; 3) бере на себе функцію забезпечення суспільними благами, у виробництві яких приватні та колективні суб'єкти не зацікавлені, однак без цих благ не можливе існування суспільства.

92. Функції економічної теорії.

1варіант - Економічна теорія знаходиться у взаємодії з усією системою знань і суспільною практикою і виконує ряд функцій.

Пізнавальна — збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд.

Методологічна-е т виступає теоретико-методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх сферах людської діяльності.

Практична — наукове обгрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

Прогностична — розробка наукових основ передбачення перспектив соціально - економічного розвитку в майбутньому.

Виховна — формування в громадян економічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, які забезпечить цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях Формування буденного і наукового економічного мислення.

2 варіант - Слово «функція» в дослівному перекладі з латинської озна­чає «виконання, звершення». Якщо ми говоримо про функції еконо­мічної теорії, то хочемо показати, які завдання виконує ця наука, яке коло її обов'язків перед людством, які її роль і призначення.

Економічній теорії властиві такі функції: теоретико-пізнавальна, практична, прогностична, методологічна.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, суттєві причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний економічний рух суспільства.Теоретико-пізнавальна функція економічної теорії є методологіч­ним фундаментом для інших економічних дисциплін.

Практична функція полягає в тому, щоб всебічно обгрунтувати конкретні шляхи використання економічних законів, перекласти їхні вимоги на мову практичних заходів щодо вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б найповніше відпо­відала інтересам людини, колективів, суспільства; обгрунтування раціональних форм управління господарством, здійснення практич­них заходів щодо розв'язання економічних суперечностей, досягнен­ня ефективних результатів розвитку виробництва і зростання життє­вого рівня населення.

Отже, прогностична функція економічної теорії — це по суті скла­дання наукових прогнозів розвитку виробництва, становлення в су­часних умовах ринкової економіки з урахуванням суттєвих економіч­них закономірностей, явищ, теоретичних висновків.

Методологічна функція економічної теорії дає можливість ви­користовувати економічні знання для здійснення ряду досліджень у галузі не тільки економіки, а й соціології. Вона спрямована на фор­мування сучасного економічного мислення людей, вчить якомога ра­ціональніше здійснювати життєві спостереження в економічних про­цесах, дає змогу об'єктивно і всебічно оцінювати економічну полі­тику держави, а також економічні програми різних політичних партій і рухів.

93.Характеристика економічних відносин.

Економічні відносини — відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь в суспільному виробництві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання засобів та результатів праці.

Економічні відносини — відносини і зв’язки між людьми, що виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання вироблених благ. Продуктивні сили, виражаючи відношення суспільства до природи, не вичерпують зміст економічної системи. Вона завжди включає в себе і певну суспільну форму продуктивних сил, і спосіб організації економічної системи, які створює сукупність економічних відносин між людьми.Створення продукту за всіх умов є суспільним процесом. Факти свідчать, що люди виробляють життєві блага не ізольовано один від одного, не поодинці, а об’єднуючись певним чином, спілкуючись один з одним і взаємодіючи.Суспільне виробництво в широкому розумінні складається з власне виробництва, розподілу, обміну і споживання. Це чотири фази чи сфери суспільного виробництва. Для здійснення своєї господарської і виробничої діяльності підприємства вступають у економічні, фінансові відносини з широким колом організацій. Кожен підприємець зацікавлений у встановленні найефективніших форм партнерських зв'язків, надійна система яких багато в чому визначає результати діяльності підприємства. На ринку товарів використовуються такі форми партнерських взаємовідносин: прямі зв'язки між виробниками та покупцями, зв'язки через посередницькі організації та підприємства, комерційні контакти суб'єктів ринку.