4.5. Середня арифметична, основні її властивості.
Оскільки для більшості соціально-економічних явищ характерна адитивність обсягів, то найпоширенішою є арифметична середня, яка розраховується діленням обсягу значень ознаки на обсяг сукупності.
Середня арифметична застосовується у формі простої середньої і зваженої середньої.
Середня арифметична проста застосовується в таких випадках, коли всі варіанти зустрічаються один раз, або мають однакові частоти в досліджуваній сукупності. Її отримують шляхом додаванням окремих варіантів і діленням суми на число доданків.
Формула середньої арифметичної простої має вигляд:
,
де – середнє значення ознаки;
–окремі варіанти ознаки;
n – кількість варіантів.
У великих за обсягом сукупностях окремі значення ознаки (варіанти) можуть повторюватись. У такому разі їх можна об’єднати в групи, а обсяг значень ознаки визначити як суму добутків варіант на відповідні їм частоти. Такий процес множення у статистиці називають зважуванням, а число елементів сукупності з однаковими варіантами – вагами. Сама назва “ваги” відбиває факт різновагомості окремих варіант. Значення ознаки осереднюються за формулами середньої арифметичної зваженої:
1) якщо відомо значення ознаки (Х) та частоти ознаки (f):
2) якщо відомо обсяг сукупності (m) та частоти ознаки (f):
якщо відомо значення ознаки (Х) та показники частки (f’):
Приклад.
За наступними даними про заробітну плату і чисельність робітників розрахувати середній рівень заробітної плати.
Заробітна плата, | Чисельність робітників, люд. |
X | f |
1350 | 35 |
1600 | 26 |
1800 | 15 |
2150 | 4 |
Розв’язок
Оскільки за умовою задачі відомо значення ознаки (Х) та частоти ознаки (f), розрахунок буде здійснено наступним чином:
Формально між середньою арифметичною простою і середньою арифметичною зваженою немає принципових відмінностей. Адже багаторазове підсумовування значень однієї варіанти замінюється множенням варіант на вагу. Проте функціонально середня зважена більш навантажена, оскільки враховує поширеність, повторюваність кожної варіанти і певною мірою відображує склад сукупності. Значення середньої зваженої залежить не лише від значень варіант, а й від структури сукупності. Чим більшу вагу мають малі значення ознаки, тим менша середня, і навпаки.
Іноді середні величини потрібно обчислити не з конкретних значень варіантів досліджуваної ознаки, а із значень величин, виражених у вигляді інтервалів. В таких випадках потрібно для кожного інтервалу знайти його середину за простою середньою між верхньою і нижньою межею кожного інтервалу і після цього проводити обчислення за формулою середньої арифметичної зваженої.
Приклад.
Розрахувати середню собівартість продукції.
Продуктивність праці, од./люд. | Середина інтервалу (X) | Чисельність робітників, люд. (f) | Кількість продукції, од. (X*f) |
200-204 | 202 | 10 | 2020 |
204-208 | 206 | 28 | 5768 |
208-212 | 210 | 26 | 5460 |
212-216 | 214 | 8 | 1712 |
216-220 | 218 | 4 | 872 |
220-224 | 222 | 2 | 444 |
224-228 | 226 | 2 | 452 |
Разом | х | 80 | 16728 |
Середня арифметична має деякі математичні властивості, що мають
1) Якщо всі варіанти збільшити або зменшити на одне й теж число (А), то й середня арифметична збільшиться (зменшиться) на теж число (А):
2) Якщо всі варіанти збільшити або зменшити в одне й теж число (В) раз, то й середня арифметична відповідно збільшиться (зменшиться) в (В) раз:
Якщо всі частоти (ваги) поділити або помножити на яке-небудь число (К), то середня арифметична від цього не зміниться:
Алгебраїчна сума відхилень окремих варіант ознаки від середньої дорівнює нулю:
,
тобто в середній взаємно компенсуються додатні та від’ємні відхилення окремих варіант.
5) Сума квадратів відхилень окремих варіант ознаки від середньої менша, ніж від будь-якої іншої величини:
Використання першої і другої властивостей середньої арифметичної дозволяє значно спростити її обчислення. Цей метод в статистиці називають методом моментів, або метод відліку від умовного нуля. Розглянемо спрощений спосіб обчислення середньої арифметичної методом моментів за даними попереднього прикладу.
Продуктивність праці, од./люд. | Середина інтервалу (X) | Чисельність робітників, люд. (f) | Скорочені варіанти | Зважені скорочені варіанти | |
Х-А А=206 | К=4 | ||||
200-204 | 202 | 10 | -4 | -1 | -10 |
204-208 | 206 | 28 | 0 | 0 | 0 |
208-212 | 210 | 26 | 4 | 1 | 26 |
212-216 | 214 | 8 | 8 | 2 | 16 |
216-220 | 218 | 4 | 12 | 3 | 12 |
220-224 | 222 | 2 | 16 | 4 | 8 |
224-228 | 226 | 2 | 20 | 5 | 10 |
Разом | х | 80 | х | х | 62 |
Формула для знаходження середньої арифметичної способом моментів має вигляд:
,
де – момент першого порядку.
Визначимо момент першого порядку:
Підставляємо значення в формулу:
Отже, було отримано той самий результат, що й при обчисленні за звичайною формулою середньої арифметичної зваженої.
- Тема 1 предмет і метод статистики
- 1.1. Предмет статистики
- 1.2. Основні категорії статистики
- 1.3. Методи статистичного дослідження
- Тема 2 статистичне спостереження
- 2.1. Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження
- 2.2. План статистичного спостереження
- 2.3. Види статистичного спостереження
- Тема 3 зведення і групування статистичних даних
- 3.1 Суть статистичного зведення
- 3.2. Класифікації та групування
- 3.3. Принципи формування інтервалів груп
- 3.4. Статистичні таблиці, їх види та правила побудови
- Тема 4 статистичні показники
- 4.1. Суть і види статистичних показників.
- 4.2. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання
- Характеристика відносних величин.
- 4.4. Середні величини, умови наукового їх застосування.
- 4.5. Середня арифметична, основні її властивості.
- 4.6. Середня гармонійна, її різновиди і сфера використання.
- 4.7. Характеристика середньої геометричної та середньої квадратичної величини.
- 4.8. Система статистичних показників.
- 5.1. Ряд розподілу – основа аналізу закономірностей розподілу.
- 5.2. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана.
- 5.3. Сутність та показники варіації.
- 5.4. Характеристики форми розподілу.
- Тема 6 Вибірковий метод. Статистична перевірка гіпотез
- 6.1. Суть вибіркового спостереження.
- 6.2. Похибки вибірки.
- 6.3. Визначення обсягу вибірки.
- 6.4. Статистична перевірка гіпотез.
- Тема 7 Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- 7.1. Загальний зв’язок явищ. Види зв’язків. Завдання статистичного вивчення зв’язку.
- 7.2. Кореляційний і регресійний аналізи статистичного зв’язку соціально-економічних явищ.
- 7.3. Показники тісноти зв’язку.
- 7.4. Нелінійні залежності.
- 7.5. Побудова багатофакторних моделей.
- Тема 8 Ряди динаміки. Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку
- 8.1. Суть та складові елементи ряду динаміки. Види динамічних рядів.
- 8.2. Основні показники рядів динаміки.
- 8.3. Середні показники динаміки.
- 8.4. Виявлення тенденцій розвитку явищ.
- 8.5. Характеристика сезонних коливань, методи їх вимірювання.
- Тема 9 індекси
- 9.1. Суть та функції індексів у статистичному дослідженні. Види індексів.
- 9.2. Методологічні принципи побудови агрегатних індексів.
- 9.3. Середньозважені індекси, приведення їх до агрегатної форми.
- 9.4. Індекси середніх величин: змінного складу; фіксованого складу і структурних зрушень; їх взаємозв’язок.
- 9.5. Характеристика територіальних індексів.
- Тема 10 графічний метод
- 10.1. Поняття про статистичні графіки і правила їх побудови.
- 10.2. Графіки порівняння статистичних величин.
- 10.3. Зображення структури явищ і структурних зрушень.
- 10.4. Графічне зображення динаміки статистичних показників.
- 10.5. Контрольно-планові графіки.
- 10.6. Графіки просторового розміщення явищ.