4.2. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання
Абсолютними величинами в статистиці називаються первинні узагальнюючі показники, які характеризують суспільні явища і процеси в конкретних умовах місця і часу.
Абсолютні величини як узагальнюючі показники характеризують сукупність за її чисельністю (число працівників, кількість магазинів, лікарень) і обсягом (валовий випуск продукції, фонд заробітної плати, обсяг роздрібного товарообороту і т.д.).
Статистика виділяє три види абсолютних величин: індивідуальні, групові і загальні.
Індивідуальними називаються такі абсолютні величини, які виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць досліджуваної сукупності.
Групові і загальні абсолютні статистичні величини виражають величину ознаки у всіх одиниць даної сукупності, або окремих її груп.
Абсолютні статистичні величини виражають розміри явищ в таких одиницях міри як: вага, об’єм, площа, довжина, вартість і ін.
Абсолютні статистичні величини завжди числа іменовані. В статистиці використовується велике число різноманітних одиниць виміру, які можна об’єднати в три групи: натуральні, вартісні і трудові.
Натуральними називаються одиниці виміру, які виражають розміри конкретних явищ у фізичних вимірниках (тоннах, кілограмах, метрах, гектарах, літрах, кубометрах і ін.).
Натуральні одиниці виміру можуть бути простими, складними і умовно-натуральними.
Складні натуральні одиниці виміру отримують шляхом перемноження двох величин різних розмірностей. Наприклад, потужність електродвигунів вимірюється в кіловатах, а спожита ними енергія в складних одиницях – кіловат-годинах, обсяг перевезених вантажів вимірюється в тоннах, а вантажооборот – в тонно-кілометрах, верстатний парк цеху обчислюється в штуках, а робота верстатів у верстато-днях, верстато-змінах і т.д.
В ряді випадків статистика використовує умовно-натуральні одиниці виміру. Такі одиниці виміру використовуються для зведення докупи декількох різновидностей однакової споживної вартості. Одну з них приймають за еталон, а всі інші перераховують за допомогою спеціальних перевідних коефіцієнтів в одиниці виміру взятого еталону. Перерахунок в умовно-натуральні одиниці здійснюють за формулою:
,
де Вун – випуск продукції в умовно-натуральних одиницях виміру;
Во – випуск продукції, яка прийнята за еталон;
Вi – випуск інших видів продукції;
Кi – коефіцієнт переводу в умовно-натуральні одиниці виміру:
,
де Хо, Хi – якісна або кількісна характеристика відповідно продукції, яка прийнята за еталон, та інших видів продукції.
Приклад.
За звітний період підприємство випустило таку кількість зошитів:
Зошити | Кількість аркушів у зошиті, | Випуск, тис. |
Шкільні | 12 | 4200 |
Загальні | 36 | 3500 |
Загальні | 60 | 1900 |
Загальні | 84 | 1200 |
Загальні | 96 | 950 |
Визначити загальну кількість виробленої продукції підприємством в умовно-натуральних одиницях виміру. За умовну одиницю обчислювання прийняти шкільний зошит обсягом 12 аркушів.
Розв’язок
Оскільки згідно з умовою задачі, умовною одиницею є шкільний зошит обсягом 12 аркушів, то його беремо за одиницю. Використовуючи вище наведену формулу, розраховуємо загальний випуск зошитів в умовно-натуральних одиницях:
Вартісними називаються одиниці виміру, які використовуються для характеристики в грошовому виразі багатьох різноманітних статистичних показників. Наприклад, собівартість і ціна одиниці продукції обліковується в гривнях і копійках, обсяг товарообороту продуктового магазину – в тисячах гривень, а валовий внутрішній продукт держави в мільйонах або мільярдах гривень.
Трудовими називаються одиниці виміру, які використовуються для обліку затрат робочого часу, для визначення рівня продуктивності праці, величини трудових ресурсів і раціонального їх використання та ін. Трудові вимірники виражаються в людино-годинах, людино-роках, людино-днях, верстато-днях.
Існує певна множина абсолютних величин, які обліковуються у формі балансу. Така форма передбачає розрахунок показника за джерелами формування та напрямками використання, а це дає змогу визначити не лише сумарний показник, а й усі його компоненти. Складаються баланси підприємств, матеріальні баланси найважливіших продуктів, палива, трудових ресурсів і т. Ін. Широко використовуються також динамічні баланси за схемою:
Залишок на початок періоду+Надходження-Витрати=
Залишок на кінець періоду
Абсолютні величини є основою для обчислення різних видів відносних і середніх величин, індексів та інших узагальнюючих показників.
- Тема 1 предмет і метод статистики
- 1.1. Предмет статистики
- 1.2. Основні категорії статистики
- 1.3. Методи статистичного дослідження
- Тема 2 статистичне спостереження
- 2.1. Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження
- 2.2. План статистичного спостереження
- 2.3. Види статистичного спостереження
- Тема 3 зведення і групування статистичних даних
- 3.1 Суть статистичного зведення
- 3.2. Класифікації та групування
- 3.3. Принципи формування інтервалів груп
- 3.4. Статистичні таблиці, їх види та правила побудови
- Тема 4 статистичні показники
- 4.1. Суть і види статистичних показників.
- 4.2. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання
- Характеристика відносних величин.
- 4.4. Середні величини, умови наукового їх застосування.
- 4.5. Середня арифметична, основні її властивості.
- 4.6. Середня гармонійна, її різновиди і сфера використання.
- 4.7. Характеристика середньої геометричної та середньої квадратичної величини.
- 4.8. Система статистичних показників.
- 5.1. Ряд розподілу – основа аналізу закономірностей розподілу.
- 5.2. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана.
- 5.3. Сутність та показники варіації.
- 5.4. Характеристики форми розподілу.
- Тема 6 Вибірковий метод. Статистична перевірка гіпотез
- 6.1. Суть вибіркового спостереження.
- 6.2. Похибки вибірки.
- 6.3. Визначення обсягу вибірки.
- 6.4. Статистична перевірка гіпотез.
- Тема 7 Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- 7.1. Загальний зв’язок явищ. Види зв’язків. Завдання статистичного вивчення зв’язку.
- 7.2. Кореляційний і регресійний аналізи статистичного зв’язку соціально-економічних явищ.
- 7.3. Показники тісноти зв’язку.
- 7.4. Нелінійні залежності.
- 7.5. Побудова багатофакторних моделей.
- Тема 8 Ряди динаміки. Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку
- 8.1. Суть та складові елементи ряду динаміки. Види динамічних рядів.
- 8.2. Основні показники рядів динаміки.
- 8.3. Середні показники динаміки.
- 8.4. Виявлення тенденцій розвитку явищ.
- 8.5. Характеристика сезонних коливань, методи їх вимірювання.
- Тема 9 індекси
- 9.1. Суть та функції індексів у статистичному дослідженні. Види індексів.
- 9.2. Методологічні принципи побудови агрегатних індексів.
- 9.3. Середньозважені індекси, приведення їх до агрегатної форми.
- 9.4. Індекси середніх величин: змінного складу; фіксованого складу і структурних зрушень; їх взаємозв’язок.
- 9.5. Характеристика територіальних індексів.
- Тема 10 графічний метод
- 10.1. Поняття про статистичні графіки і правила їх побудови.
- 10.2. Графіки порівняння статистичних величин.
- 10.3. Зображення структури явищ і структурних зрушень.
- 10.4. Графічне зображення динаміки статистичних показників.
- 10.5. Контрольно-планові графіки.
- 10.6. Графіки просторового розміщення явищ.