8.2. Основні показники рядів динаміки.
Завдання статистики полягає в тому, щоб шляхом аналізу рядів динаміки розкрити і охарактеризувати закономірності, що проявляються на різних етапах розвитку того чи іншого явища, виявити тенденції розвитку та їх особливості.
В процесі аналізу динаміки розраховують і використовують наступні аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп росту, темп приросту і абсолютне значення одного відсотка приросту.
Розрахунок цих показників ґрунтується на абсолютному або відносному порівнянні між собою рівнів ряду динаміки. При цьому порівнюваний рівень називається поточним, а рівень, з яким роблять порівняння - базисним. За базу порівняння часто приймають або попередній рівень, або початковий (перший) рівень ряду динаміки.
Якщо кожний рівень порівнюється з попереднім, то отримують ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний рівень порівнюють з одним і тим же рівнем, взятим за базу порівняння, то такі показники називаються базисними.
Абсолютний приріст (Δ) обчислюється як різниця між поточним та базисним рівнями і показує, на скільки одиниць підвищився або зменшився рівень порівняно з базисним, за певний період часу:
базисний приріст:
ланцюговий приріст:
де Yi – поточний рівень ряду динаміки;
Y1 – початковий (перший) рівень ряду динаміки;
Yi-1 – попередній рівень ряду динаміки
Знак “+”, “–” свідчить про напрям динаміки.
Коефіцієнт зростання (Кр) вираховується як відношення порівнюваного рівня до базисного і показує, в скільки разів (відсотків) порівнюваний рівень більший або менший за базисний.
базисний коефіцієнт зростання:
ланцюговий коефіцієнт зростання:
Між ланцюговими і базисними коефіцієнтами зростання існує певний взаємозв'язок. Добуток кількох послідовних ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює базисному коефіцієнту зростання за відповідний період і, навпаки, поділивши наступний базисний коефіцієнт зростання на попередній, отримаємо відповідний ланцюговий коефіцієнт зростання.
Темп приросту (Тпр) визначається як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показує на скільки відсотків порівнюваний рівень більший або менший рівня, прийнятого за базу порівняння.
базисний темп приросту:
або
ланцюговий темп приросту:
або
Абсолютне значення одного відсотка приросту (А) визначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту за один і той самий період. Абсолютне значення одного відсотка приросту можна вирахувати технічно більш легким шляхом, діленням початкового рівня на 100:
Очевидно, що ланцюгові й базисні характеристики динаміки взаємопов’язані:
1) сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному:
2) добуток ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює кінцевому базисному:
Щодо темпів приросту, то вони не мають таких властивостей, як абсолютні прирости чи коефіцієнти зростання. Ланцюгові і базисні темпи приросту співвідносяться через коефіцієнти зростання.
Якщо швидкість розвитку в межах періоду, що вивчається, неоднакова, порівнянням однойменних характеристик швидкості вимірюється прискорення чи уповільнення динаміки. На базі абсолютних приростів оцінюються абсолютне та відносне прискорення. Абсолютне – це різниця між абсолютними приростами:
Порівняння коефіцієнтів зростання дає коефіцієнт прискорення (уповільнення) відносної швидкості розвитку.
У статистичному аналізі порівнюється також інтенсивність динаміки в різних рядах. Відношення коефіцієнтів зростання Кр’:Кр” називають коефіцієнтом випередження. За допомогою останнього порівнюють відносну швидкість динамічних рядів однакового змісту по різних об’єктах абр різного змісту по одному об’єкту.
- Тема 1 предмет і метод статистики
- 1.1. Предмет статистики
- 1.2. Основні категорії статистики
- 1.3. Методи статистичного дослідження
- Тема 2 статистичне спостереження
- 2.1. Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження
- 2.2. План статистичного спостереження
- 2.3. Види статистичного спостереження
- Тема 3 зведення і групування статистичних даних
- 3.1 Суть статистичного зведення
- 3.2. Класифікації та групування
- 3.3. Принципи формування інтервалів груп
- 3.4. Статистичні таблиці, їх види та правила побудови
- Тема 4 статистичні показники
- 4.1. Суть і види статистичних показників.
- 4.2. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання
- Характеристика відносних величин.
- 4.4. Середні величини, умови наукового їх застосування.
- 4.5. Середня арифметична, основні її властивості.
- 4.6. Середня гармонійна, її різновиди і сфера використання.
- 4.7. Характеристика середньої геометричної та середньої квадратичної величини.
- 4.8. Система статистичних показників.
- 5.1. Ряд розподілу – основа аналізу закономірностей розподілу.
- 5.2. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана.
- 5.3. Сутність та показники варіації.
- 5.4. Характеристики форми розподілу.
- Тема 6 Вибірковий метод. Статистична перевірка гіпотез
- 6.1. Суть вибіркового спостереження.
- 6.2. Похибки вибірки.
- 6.3. Визначення обсягу вибірки.
- 6.4. Статистична перевірка гіпотез.
- Тема 7 Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- 7.1. Загальний зв’язок явищ. Види зв’язків. Завдання статистичного вивчення зв’язку.
- 7.2. Кореляційний і регресійний аналізи статистичного зв’язку соціально-економічних явищ.
- 7.3. Показники тісноти зв’язку.
- 7.4. Нелінійні залежності.
- 7.5. Побудова багатофакторних моделей.
- Тема 8 Ряди динаміки. Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку
- 8.1. Суть та складові елементи ряду динаміки. Види динамічних рядів.
- 8.2. Основні показники рядів динаміки.
- 8.3. Середні показники динаміки.
- 8.4. Виявлення тенденцій розвитку явищ.
- 8.5. Характеристика сезонних коливань, методи їх вимірювання.
- Тема 9 індекси
- 9.1. Суть та функції індексів у статистичному дослідженні. Види індексів.
- 9.2. Методологічні принципи побудови агрегатних індексів.
- 9.3. Середньозважені індекси, приведення їх до агрегатної форми.
- 9.4. Індекси середніх величин: змінного складу; фіксованого складу і структурних зрушень; їх взаємозв’язок.
- 9.5. Характеристика територіальних індексів.
- Тема 10 графічний метод
- 10.1. Поняття про статистичні графіки і правила їх побудови.
- 10.2. Графіки порівняння статистичних величин.
- 10.3. Зображення структури явищ і структурних зрушень.
- 10.4. Графічне зображення динаміки статистичних показників.
- 10.5. Контрольно-планові графіки.
- 10.6. Графіки просторового розміщення явищ.